Єдиний внесок на загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування  (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий  внесок, збір якого здійснюється до системи  загальнообов'язкового державного соціального  страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат  (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із Законом про єдиний соціальний внесок платниками єдиного внеску є такі особи:

- роботодавці та інші особи за переліком, наведеним у частині першій ст. 4;

- застраховані особи – фізичні особи, які відповідно до законодавства підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачують у встановленому законом порядку єдиний соціальний внесок.

Базою для нарахування та утримання єдиного внеску є суми:

- нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці;

- винагород  фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- грошового забезпечення, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності;

- допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне  страхування для  страхувальників, які використовують найману працю, визначається залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування. Платники, які не мають банківського рахунку,  сплачують  внесок  шляхом  готівкових  розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Роботодавці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Періодом, за який роботодавці подають звітність є календарний  місяць, крім платників фізичних осіб - підприємців, та самозайнятих осіб, які не використовують працю інших осіб на умовах трудового договору, для них звітним періодом є календарний  рік. 

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, розмір єдиного внеску становить 34,7% суми, що визначається такими платниками самостійно, але не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок для фізичної особи – підприємця визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на 34,7 %.

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ звільняються від сплати єдиного внеску за себе фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є  пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну пільгу.

Сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування забезпечує застрахованим особам виплати та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для здійснення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; забезпечує виплату пенсій та соціальних пільг; компенсацію адміністративних витрат на забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

Сектор взаємодії із ЗМІ

та громадськістю Ірпінської ОДПІІ