Сайт селища Гостомель - Податкова

Головна сторінка Селище  Гостомель Реєстрація

Вхід

Гостомельський інформаційний портал

Вітаю Вас Гість | RSS Сб, 2016-12-03, 03:22
Меню сайту

Категорії каталогу
Мои файлы [339]

Податкова
Початок » Файли » Мои файлы

Громадяни запитують фахівці Міндоходів відповідають
[ ]
Робота працівників Міндоходів завжди спрямована на дієвий зворотний зв'язок. Втішно, що забезпечення прямого телефонного спілкування платників податків з посадовими особами Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області – це один із чинників, що формують довіру та партнерство.
Основна мета запровадження телефонних сеансів «Гарячої лінії» – почути кожного абонента, оперативно надати кваліфіковані роз’яснення з актуальних питань оподаткування.
Наводимо деякі запитання громадян, що нещодавно надійшли на «Гарячу лінію». Відповіді надавала заступник начальника Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області Людмила Володимирівна Ступак.
1.Якими документами регламентується право громадян на звернення?
   Відповідь:Одним із проявів демократизму суспільства і держави є захист законних інтересів громадян а також реалізація їх права на звернення. Стаття 40 Конституції України визначає право осіб та громадян направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
    Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,  для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
2 який термін розглядаються звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад народних депутатів?
Відповідь: Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України від 17 листопада 1992 року № 2790-XII «Про статус народного депутату України», із змінами та доповненнями, та пп.4.2.6 п.4.2 р.4 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 № 315, із змінами та доповненнями, звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад народних депутатів розглядаються у термін до 10 днів від моменту їх надходження. Якщо розгляд звернення з об’єктивних причин не може бути проведений у визначений термін, депутата повідомляють про це офіційним листом з викладенням мотивів щодо продовження терміну розгляду. Максимальний час розгляду депутатського звернення з урахуванням продовження не може перевищувати 30 днів від моменту його одержання.
3.Що означає термін «публічна інформація»?
   Відповідь: Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».
    Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

4.На яких принципах будується доступ до публічної інформації?
  Відповідь:  Доступ до публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» здійснюється на принципах:
- прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
- вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом;
- рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

5.Яким чином можна подати  запит на отримання інформації?
Відповідь: Відповідно до ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію може бути колективним або індивідуальним.
Запити можна подавати в усній, письмовій чи іншій формі на вибір запитувача (поштою, факсом, телефоном через електронну пошту).

6.В які строки  інспекцією розглядаються запити на інформацію?
Відповідь: Керуючись нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації», ДПІ має надати відповідь на запит не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту на інформацію. Якщо запит має великий обсяг інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, ДПІ може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів обґрунтувавши таке продовження, а також повідомити про це запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

7.Яким чином забезпечується доступ до публічної інформації?
   Відповідь: Відповідно до ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- в офіційних друкованих виданнях;
- на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
- на інформаційних стендах;
- будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
5.Яка інформація відноситься до конфіденційної?
    В ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначається, що   конфіденційна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
    Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
8.Хто здійснює контроль за забезпеченням доступу до публічної інформації?
   Відповідь: Відповідно до ст. 17 Закону України «Про доступ до публічної інформації» такий контроль здійснюють:
1. Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.
2. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.
3. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону.
9.Які строки погашення податкового зобов'язання?
   Відповідь:По декларації - протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання декларації.
За донарахованими сумами - протягом десяти календарних днів від дня отримання (вручення) податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Якщо донарахування не пов'язано з порушенням податкового законодавства - визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. (податок з доходів громадян – перерахунок).
У випадках апеляційного узгодження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

10.На який термін надається платнику податків розстрочення (відстрочення)сплати грошового зобов’язання або податкового боргу?
   Відповідь:Відповідно до п.100.8. ст.100 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником); стосовно місцевих податків і зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори. 
    Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пп.100.9 ст.100 ПКУ).
11.Чи дозволяється розстрочення та відстрочення сплати податкового боргу стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з нормами ПКУ?
      Відповідь: Відповідно до п.п.20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VІ (далі – ПКУ) органи державної податкової служби мають право надавати відстрочення та розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом.
        Згідно з п.100.4 ст.100 ПКУ підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
    Згідно з п.100.5 ст.100 ПКУ підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
12Чи повинні застосовуватися до платника податків штрафні санкції за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань у разі укладання договору про розстрочення податкового боргу, та який порядок їх застосування?
         Відповідь: Платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення терміну сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, передбаченого ст.126 Податкового кодексу України, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов’язань з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.
    Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.
13.На даний час підприємство не має можливості розрахуватись з бюджетом за податковими зобов’язаннями з ПДВ, отже виник податковий борг. На які активи Не може бути звернуте стягнення в рахунок погашення податкового боргу?
         Відповідь:Не може бути звернуте стягнення в рахунок погашення податкового боргу на: 
-    кошти, надані платнику податків іншими особами як вклад (депозит) або в його довірче управління;
-    власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплати заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;
-    кошти кредитів або позик, наданих платнику податків фінансовою установою, що обліковуються на позикових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, а також суми акредитивів, виставлених на ім'я платника податків, але не відкритих, до моменту такого відкриття;
-    залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових організацій або небанківських фінансових установ, сформованих відповідно до законодавства. 
14.Які послуги надають Центри обслуговування платників податків?
            Відповідь: З метою створення умов для партнерських взаємовідносин податкової служби та платників податків, забезпечення платників податків якісними та своєчасними податковими послугами та повної обізнаності щодо можливих змін у податковому законодавстві (шляхом надання консультацій, роз’яснень) заплановано створення центрів обслуговування платників податків (далі - ЦОПП) у всіх інспекціях та великих відділеннях ОДПС.
    Відповідно до наказу ДПС України від 10.02.2012 № 109 «Щодо створення нових та функціонування діючих ЦОПП» Центрами надаються адміністративні, інформаційні та консультаційні послуги платникам податків.
     Адміністративні послуги надаються згідно вимог наказу ДПС України від 16.01.12 № 40 „Про запровадження системи управління якістю в органах ДПС України”.
    Інформаційні та інші послуги, які надаються у ЦОПП стосуються, зокрема, консультативної допомоги платникам податків в оформленні заяв, заповненні податкової звітності; надання інформації про реквізити рахунків для зарахування платежів до бюджетів, ставки податків та роз’яснень з питань оподаткування (усних, письмових, по телефону); надання платникам податків інформації про стан розрахунків з бюджетами; надання безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання податкової звітності в електронному вигляді; розповсюдження брошур, буклетів, пам’яток та іншої друкованої продукції про сплату податків; прийняття звітних та інших документів платників податків; надання публічної інформації, тощо.
15.Які послуги надаються за допомогою он-лайн сервісу «Податковий асистент» та які суб’єкти господарювання можуть скористатись зазначеним сервісом і яким чином?
            Відповідь:З метою упередження ризиків при формуванні платниками податків податкової звітності та недопущення їх виникнення у майбутньому ДПС України було запроваджено сервіс «Податковий асистент» для платників податків, які надсилають податкову звітність в електронному вигляді, без надходження запиту від платника податків.
    В основі роботи сервісу лежить моніторинг господарської діяльності платників податків (фактично податковий аудит), за результатами якого у разі виявлення податкових ризиків, платникам податків надсилається інформаційне повідомлення.
       Персоніфіковані розсилки здійснюються щомісячно.   Листування є індивідуальним та повністю конфіденційним.
16.Хто є податковим агентом у визначенні ПКУ? 
   Відповідь Згідно з п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу. 

17.Чи вживаються в Міндоходів заходи протидії корупції?
    Ми розуміємо, що однією з основних проблем ведення бізнесу в Україні є корупція. Тому головний акцент ми робимо на профілактичній роботі і превентивних заходах, упередженні корупції, а не тільки реагуванні на її конкретні прояви.
    Значна увага приділяється механізмам громадського контролю, зворотного зв’язку з платниками для спільного втілення в роботу служби антикорупційних стандартів. Проведено ребрендинг сервісу «Пульс».

Категорія: Мои файлы | Добавив: Vizen
Перегляд: 128 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0 |

Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входу

Пошук по каталогу

Сайти регіону

Статистика

ViZeN©2007-2014 Використовуються технології uCoz