Ситуація склалася кризова - наприкінці серпня Міністерство праці і соціальної політики провело тендер, в якому несподівано за ціновою пропозицією перемогу отримало білоцерківське підприємство, у якого немає ніякої бази в нашому регіоні. У відповіді на запит нашого відділу освіти до міністерства не повідомляється, хто саме є переможцем тендеру. Заступник міністра Барабаш відповідає (3-го вересня!): „Міністерство праці та соціальної політики розглянуло ваш лист від 27.08.2008 №675 щодо організації харчування дітей, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи та повідомляє. Відповідно до п. 67 Тимчасового положення „Про закупівлю товарів, робіт і гослуг за державні кошти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2008 р. № 274 інформація про результати проведення процедури закупівлі послуг з організації харчування дітей, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи буде опублікована в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель".
        Тому далі відбулися малоприємні перемовини з можливим переможцем з Білої Церкви (вони себе такими назвали), і наша влада опинилася перед фактом - нібито переможець є, але такий, що не спроможний виконувати взяті на себе обов’язки. Тому, на 10 вересня вже були активні факсові листування з ними, які головним чином крутилися навколо нічим не підтвердженої вимога фірми з Білої Церкви надати ресурси шкільних їдалень, обладнання і працівників білоцерківському підприємству.
       Абсурдність цієї вимоги є очевидною для кожного працівника: як можна передати працівника з одного підприємства на інше в Україні, де вже більше 150-ти років немає кріпацтва чи якоїсь панщини. Тому організувати роботу "Білоцерківському воєнному торгу" (чи за нього?) – підприємству, без відповідної репутації і впевненості в відновленні повноцінного, а головне - безпечного, харчування школярів, місцева влада не може ні по відповідним нормам закону, ні за логікою ведення сучасного господарства.
       Особливо це стало актуальним після закриття численних закладів харчування в Києві, через недотримання норм в організації виготовлення харчової продукції. А харчова безпека наших дітей - це саме той випадок, коли краще передбати, ніж погоджуватися на будь-яку пропозицію.
       Тому, за наполегливою вимогою місцевих депутатів вирішити питання відновлення харчування, що зараз фінансується з державного бюджету (Міністерства праці і соціального захисту), посадовці виконкому доповіли, що така можливість є лише з так званого "депутатського фонду", і то лише за умови наявності затвердженої програми з відповідною проблематикою на суму не більше 100 тисяч гривень. Але це досить невелика сума, бо звичайна вартість харчування дітей для всіх 14 учбових закладів - 25 тисяч гривень на день. Гроші, що передбачені для витрат депутатів на виконання своїх службових потреб, було вирішено перерахувати комунальному підприємству громадського харчування, що в нашому регіоні централізовано займається харчуванням школярів.
        Як доповіла директор підприємства на сесії - обновлення обладнання і ремонт приміщень в школах влітку було зроблено саме цим підприємством за рахунок комунальних коштів - коштів мешканці Ірпінського регіону. Треба відмітити, що різниця цінової пропозиції нашого підприємства з досі найманими 83-ма працівниками, обладнаними їдальнями і посудом для харчування школярів і "голого" білоцерківського підприємства склала лише 15 копійок, хоча в сьогоднішніх обставинах подорожчання харчових продуктів зобов’язання забезпечити дворазове харчування (сніданок і обід) за 7 гривень (для школярів 1-4 класів) є теж досить напруженою пропозицією.
        Розпорядженням міського голови на сесії до директора КВП громадського харчування було: відновити харчування школярів 1-4 класів найближчими днями із зобов’язанням виконкому знайти джерело фінансування. Зрозуміло таке рішення влади: маленькі діти не можуть самостійно шукати по місту де їм поїсти…
        Також зрозуміло, що держава нам грошей, витрачених на недолугість тендерного рішення міністерства праці і соціального захисту ніколи не поверне.
        Терміново зібрана з цього питання позачергова сесія міськради 12 вересня прийняла програму фінансування гарячого харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх шкіл з місцевого бюджету.
        Ірпінський відділ освіти листом (вих.. 734 від 10 вересня 2008 року) звертається до Міністерства праці та соціальної політики і прокуратури міста Ірпеня з вимогою негайно скасувати результати тендеру, де заявлений переможець ДПМОУ „Білоцерківський військовий торг” фальсифікував наявність в нього матеріально-технічної бази на місцях. Невже горе-чинушам мало досвіду таких тендерів, коли відбувається те, що зараз діється в місті Кагарлику, де за приписом місцевого санітарного лікаря Батуревича Олексія Васильовича №48 від 9 вересня зафіксована поставка „солдатського пайка” з шістьма продуктами , що заборонені для вживання в їжу для школярів і до яких прикладено поганенькі копії ветеринарних сертифікатів з далеких далеків, походження яких визиває великий сумнів.
       А діти – ось вони поки що живі і здорові. Але не дивлячись на те, що люди задля роботи і хоч якихось коштів готові працювати навіть для Білої Церкви, в таких умовах вимушені подавати заяву про звільнення. Голови РДА мовчать. Ніби-то підневольні люди. В даному випадку волюнтаристичному Ірпеню повезло, тут немає призначеного зверху „господаря”, тому Ірпінський голова на сесії так і сказав представнику напіввійськової організації з Білої Церкви: „Не лякайте цих депутатів, навіть я за рік влади не можу їх зламати”…

Віталій Іщенко
http://www.bucha.com.ua/index.php?newsid=1151064276