Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Дев’яте травня – свято Перемоги
  Травень... Це місяць буяння садів, місяць молодих гріз, по-літньому теплих ночей і нескінченних солов’їних пісень... А ще це місяць, коли змовкли останні постріли гармат, настала тиша і прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир.І саме в цьому місяці щорічно відбувається вшанування пам’яті про полеглих за наше світле, мирне сьогодення.
  Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. 
  Сьогодні 9 травня 2009 року ми віддаємо дань пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої світової війни та приносимо слова вдячності живим. «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!..». Святкування традиційно відбувалося в Гостомелі біля меморіалу загиблим воїнам та на відкритті реставрованого пам’ятника в с.Мостищі. Серед почесних гостей святкування –делегація з польського міста-побратима Надажин.
  З вітальним словом на мітингах виступали: селищний голова А.І.Кириченко, голова ради ветеранів М.І.Малахов,енергетик мобільного першого вузла зв’язку Генерального штабу ЗСУ О.О.Антипенко,директор по персоналу ВАТ Ветропак ГСЗ В.І.Ситніков,директор Ірпінської ЗОШ І-ІІІ ст.№13 В.М.Захлюпаний, заступник голови Київської обласної організації ветеранів війни І.А.Курамагомедов, перший заступник Ірпінського міського голови, учасник бойових дій в Афганістані П.О.Адамович, військовий комісар Ірпінського р-ну полковник О.М.Сакір, виконавчий директор малих міст України Г.Г.Мартін,депутат Київської обласної ради Коломієць О.Г.
  На честь полеглих , на честь всіх тих , хто не повернувся …На честь рядових, бійців, командирів, жінок, дітей війни воїнами покладана гірлянда пам’яті, підприємствами та організаціями корзини з квітами, жителі вітали ветеранів та покладали до пам’ятника нав’янучі букети живих квітів.
  Україна! За її мир і спокій полягли мільйони. Війні не бути. Нехай панує мир! І ми про це подбаємо. Ніхто не забутий, ніщо не забуто!
Шістдесят чотири роки щасливої тиші,
Та вривається голос в ефір -
Захистіть, збережіть, люди, мир!
Кожен день, кожен час пам'ятайте!
Збережіть для нащадків цей світ!
. .