Сайт селища Гостомель -

25 років минуло з того часу, як офіційно були виведені радянські війська з Афганістану, а у воїнів-афганців і досі болять рани, і досі лунають вибухи гранат та кулеметні черги, ніби все це було тільки вчора. Молоде покоління мало що знає про війну в Афганістані. Хіба що з екранів телевізора чують про те, як воювали молоді юнаки в чужій країні за чужі інтереси.

Напередодні пам’ятної дати 11 лютого 2014 року до Центру творчості дітей та юнацтва м. Ірпеня запросили воїна - інтернаціоналіста Цитроша Віктора Миколайовича. На зустріч з Віктором Миколайовичем до актової зали завітали керівники гуртків зі своїми вихованцями, батьки, адміністрація закладу.

Віктор Миколайович талановита і творча людина. Він підготував для дітей фільм про Афганістан з документальними кадрами та власними фото з однополчанами. Чоловік всі свої спогади про війну висловив у власних піснях, в яких відчувалися біль та туга за загиблими товаришами. Виконував їх під гітару. І діти, і батьки, і педагоги закладу слухали Віктора Миколайовича, затамувавши подих: про афганські будні, про однополчан, про рідну домівку, батьків, за якими сумував, перебуваючи на чужині.

14 лютого до нашого закладу завітав Олександр Петрович Радченко - рідний брат загиблого в Афганістані Володимира Радченка. Він поділився своїми спогадами про дитинство із вихованцями гуртка «Рідне слово», які брали у нього інтерв’ю. Згадав випадок, коли він з Володею та батьком ходили на зимову риболовлю, як Володимир провалився під лід, а батько витягнув його, закутав у свій одяг та ніс на руках до самого дому.

Розповів Олександр Петрович і про те, як разом із мамою вони їздили до Володі в Термез ( республіка Узбекистан) на присягу, а через півроку, отримавши кваліфікацію сапера, Володя подовжив службу вже в Афганістані, де у вересні 1988 року загинув.

- Коли загинув Володя, мені було 11 років, - розповідає Олександр Петрович. – Дуже важко переживала загибель Володимира вся родина, мама за кілька днів посивіла, тяжка втрата підірвала її здоров’я. У 2007 році мами не стало.

Брат воїна-інтернаціоналіста розповів про зустрічі їхньої родини з однополчанами Володі, про те , як склалося його(Олександрове) життя, про те, що хворіє батько, який нещодавно переніс інсульт. Життя усієї родини докорінно змінилося після втрати старшого сина, старшого брата.

25-річчю виводу військ з Афганістану був присвячений і мітинг, який пройшов біля пам’ятника загиблим В.Радченку та А.Чайці 15 лютого 2014 року. У ньому взяли участь воїни-інтернаціоналісти на чолі з головою ради ветеранів Курамагомедовим І.А., працівники Гостомельської селищної ради на чолі з Кириченком А.І., учні 10-Б класу (класний керівник Смик Т.Р.), 8-А класу (класний керівник Павленко К.М.), вихованці гуртків: «Сувенір» (керівник гуртка Жовнір О.М.), «Рідне слово» (керівник Литвиненко І.Л.), адміністрація та педагоги Центру творчості дітей та юнацтва м. Ірпеня, батьки вихованців.