7 квітня 2013 року для всього регіону сталася історична подія. Територіальна громада села Блиставиця (Бородянський район), на загальних зборах, висловила бажання приєднатися до міста Бучі.

Про те, що очікуються зміни, селян сповіщали оголошення, які були розклеєні в усіх громадських місцях. «У приміщенні будинку культури відбудуться загальні збори щодо об’єднання територіальних громад міста Бучі та села Блиставиця. Запрошені – керівництво Бородянського району та Бучанський міський голова Анатолій Федорук. Просимо взяти активну участь!», - закликала людей ініціативна група, що складалася з місцевих депутатів.

І потрохи почали «підтягуватися» люди. Зал майже вщент був заповнений. Згідно процедури, обрали головуючого, секретаря, лічильну комісію, президію. Очільник зібрання зачитала порядок денний. Своє слово сказав і голова адміністрації Бородянського району та мер Бучі. 

Звичайно, що таке складне питання не могло нікого залишити байдужим. Тому з боку місцевих жителів «посипалися» запитання. Насамперед, людей цікавило: чи не заберуть у них тепер землю; чи не будуть вводитися нові податки; чи не підніматимуться тарифи на комунальні послуги? Крім того, не останню роль відігравали «перспективи» для села і «який інтерес у Бучі?». Цікаво, але якщо проводити паралелі, то такі ж самі питання виникали у бучанців при зміні статусу – із селища на місто.

На кожен з цих моментів Анатолій Федорук давав чітку відповідь. Зокрема він зазначив, що після виборів Президента буде проводитися адміністративно-територіальна реформа. Завдання громад – спрацювати на випередження. Станемо чи не перші в державі, хто започаткував досвід «укрупнення». А отже – будемо прикладом для інших населених пунктів, на які, рано чи пізно, також чекає подібна процедура. 

Щодо практичного, більш «земного» аспекту питання, то також можна виокремити переваги для обох сторін.

Плюси для Блиставиці: благоустрій території, розвиток інфраструктури краю, більше фінансування (бюджет міста обраховується за іншим принципом, ніж села), наближення послуг, перспективи для молоді.

Плюси для Бучі: розширення меж, а отже – нових можливостей, нових проектів, залучення людського потенціалу, підприємництва і сільськогосподарської промисловості. 

Під час прийняття доленосного рішення були і ті, хто підтримував ідею, і ті – хто проти. По-іншому й бути не може, бо всі – люди, у кожного своє бачення ситуації.

Але переважна більшість мешканців запевняють: межа між Бучею і Блиставицею практично стерта. Вони працюють у місті, користуються послугами, звертаються сюди за медичною допомогою. І якщо зміни відбудуться на папері, «суто формально», як висловився дехто із блиставчан, то ніхто не відчує жодного дискомфорту.

Голова Бородянської райдержадміністрації Георгій Єрко спочатку був проти того, аби від’єднували від Бородянського району будь-яку адміністративну одиницю, будь-яке село. Але після діалогу і позиції жителів Блиставиці – зазначив: «Якщо територіальна громада вирішила об’єднатися з Бучею, то я це рішення підтримаю».

Подібної думки дотримується і заступник голови Бородянської райради Володимир Воробйов: проти волі людей не піде, якщо це їхнє бажання, то воно має право бути.

Варто зазначити, що ініціатива об’єднання «виходила» з обох сторін і обговорювалася декілька років. Зараз посадовці перейшли – до конкретних дій. Що з того вийде – покаже час. Але дане питання у будь-якому разі розглядатиметься на сесії Верховної Ради України. Цілком можливо, що вже у вересні 2013 року.

Місто росте, будуються нові об’єкти. Але мало хто з бучанців може відповісти: скільки в місті проживає громадян. Офіційна статистика каже одне, а за іншими даними – нас значно більше.

Ще два роки тому мали офіційні відомості (які Міністерство фінансів брало до розрахунку при прийнятті бюджету) – 26,7 тисяч чоловік.

Сьогодні ж наводять дещо інші дані – 29,8 тисяч жителів. Але й ця цифра не відповідає дійсності. По факту, в нашому місті проживає значно більша кількість людей (не зареєстрованих). На думку посадовців, вже на кінець 2013 року вийдемо на 32 тисячі громадян.

Бучанський міський голова Анатолій Федорук, під час однієї з останніх сесій міської ради, сказав:

- Звичайно, остаточно розставити всі крапки над «і» може тільки перепис населення. І якщо до нього віднестися з повною відповідальністю, то цілком реально вийдемо на показник у 34 тисячі жителів.

Якщо виходити з майбутнього адміністративно-територіального устрою формування округів, то маємо набрати близько 40 тисяч жителів. І тоді Буча, як адміністративна одиниця, не зникне з мапи України.

Тож, одним із планів на майбутнє міська рада вбачає опрацювати питання з тими адміністративними одиницями, з якими ми межуємо. Пройшли перемовини щодо співпраці і подальшого входження до нашого адміністративного округу села Блиставиця. Будемо мати «напрацювання» і з селом Мироцьке.

Думаю, було б доречно вести діалог і з територіальною громадою Ворзеля для того, щоб в подальшому цей населений пункт залишився в політичному та адміністративному устрої держави. Але про це – зарано говорити.

Що принесе із собою об’єднання територіальних одиниць – поцікавилися у представників влади та обох громад

На запитання відповідає Тамара ПАРХОМЕНКО, голова ініціативної групи села Блиставиця.

- На вашу думку, які позитивні і негативні сторони такого альянсу?

- Поки що бачу тільки переваги. Я займала посаду сільського голови Блиставиці і це моя мрія – бути з Бучею.

По-перше, ми географічно близькі, а до Бородянки – дуже далеко їхати. Наприклад, за 27 км знаходиться лікарня, центр всіх адміністративних послуг. Тому наші жителі користуються послугами ваших медиків, вашими магазинами, аптеками, навчають дітей у ваших закладах. На Київ також їдемо «транзитом» через Бучу.

А ще – активно «освоїли» ринок: люди не лише купують, але й продають свої лишки сільськогосподарської продукції. 

А головне – таким чином ми отримаємо поштовх до розвитку. Маємо прекрасних спеціалістів, але немає ні фінансової, ні організаційної можливості застосувати свої напрацювання на практиці. Це стосується і будівельної галузі, і медицини, і освіти, і підприємництва. Зараз всі наші заклади фінансуються по «залишковому принципу». 

- Наскільки нам стало зрозуміло, люди побоюються за цілісність своєї землі?

- Вони помиляються. У них є державні акти на право власності на земельні ділянки, отже ніхто немає права у них відбирати майно. Їх ввели в оману. Крім того, різниця у вартості землі в селі і місті – суттєва. Тому людям і це питання тільки на користь. 

Але у нас є вільні землі під забудову. І якщо на нашій землі будуватиметься котеджне містечко, то можна говорити і про житло для наших молодих спеціалістів.

Місцева школа також працює лише на половину своїх потужностей – можемо прийняти ще багато діток. Знаю, у Бучі стоїть гостро питання із переповненням дитячих садочків. Хочу заспокоїти жителів міста: у нас є свій дитячий навчальний заклад. І хоча останнім часом спостерігається сплеск народжуваності, але варто відкрити ще одну групу – і проблем не буде.

Ми бачимо, що Буча – стрімко розвивається і вважаємо вже її своїм містом. Та й самі бучанці ставляться до нас лояльно – це також відіграє важливу роль.

- Моє бачення таке: як раніше проводили паспортизацію, так зробимо і в цьому випадку. Збираються документи, оформляються – і назад повертаються громадянам. Так буде швидко і зручно для всіх, без зайвої «волокіти».

- Чи збігається позиція бучанської влади і вашої громади щодо розвитку місцевості?

- Бачення міського голови – розширити територію Бучі. Крім того, є поля, які викуплені, але в межах нашого населеного пункту – вони йтимуть під забудову. Думаю, що село розвиватиметься у будівництві, отже покращиться його інфраструктура. Адже зараз немає ні аптеки, ні перукарні, ні великого магазину чи якогось розважального закладу. Анатолій Федорук пообіцяв, що й автобуси курсуватимуть за інтервалом, а не декілька разів у день.

Треба, щоб були перспективи для молоді – вони заслуговують жити краще.

- Не думаю. Люди сплачують за газ по категоріям – в залежності від розміру житлової площі, а також наявності тих чи інших пільг. Можливо лише, на 2 коп зросте вартість електроенергії. Але оскільки у нас проблеми зі світлом, то сподіваємося на вирішення і цього питання.

- Новину сприйняли без особливого ентузіазму. Але зрештою, після обговорення ситуації, також голосували «за».

Але хочу зазначити – ми маємо великий потенціал, ми не «бідні родичі». Але потрібен гарний господар, із ширшими повноваженнями. Якщо і ми станемо «Бучею», то буде значно більше можливостей принести користь для обох громад, які зрештою стануть одним цілим. Треба бути далекоглядними.

- У Блиставиці проживає 1500 жителів, але офіційно зареєстрованих – 1100 громадян. Справа в тому, що багато людей прописані в Києві, у Бучі, але живуть у селі. Також є дачний кооператив ЖБК «Котедж-буд» - прописки там немає, але люди проживають.

До участі у зборах запрошувалися всі жителі села – у громадських місцях були розвішанні оголошення про зібрання, людей попереджали й усно.

Всі, хто мав бажання – прийшли. Ми зареєстрували 224 людини. Але 50 громадян були просто присутніми і не бажали ставити свої підписи. Як правило, це літні люди, які боялися, ніби їх ошукають і вони так «віддадуть» комусь своє майно.

Також попередньо проводилося письмове опитування громади (з підписами і повними даними людини). Із 700 опитаних – лише три людини були проти об’єднання.

- Якщо відверто, я не дуже хочу, щоб мали статус міста. Адже я буду платити значно більші комунальні послуги – і так жити не просто, а тут ще чергові витрати. Це головне, чим я зараз переймаюся, а які зміни будуть далі – я не знаю.

- Я вважаю, коли Блиставиця приєднається до Бучі – буде значно краще. Адже наші люди і так користуються бучанськими медичними установами – нам ближче їхати до вас, ніж до Бородянки. І якщо є невідкладні виклики – швидка допомога також приїжджає до нас з Бучі. 

Крім того, перед молоддю відкриються нові перспективи. Ми дуже тісно пов’язані. 

- Коли я вперше приїхала на Київщину, то спочатку жила в Бучі. Тоді ще було селище і до теперішнього стану - рости і рости. Але за 9 років картина радикально змінилася – місто стало зразковим. Я бачу тільки позитивні зрушення і вважаю, що Блиставиця достойна такої ж долі.

- Мене турбує питання пільг, які я маю і вартість комунальних послуг, якщо ми будемо з Бучею. Я не хочу платити більше.

- Більшість місцевих жителів задоволені, що нас приєднають до Бучі. Я проживаю тут вже 25 років і бачу, як розвивається сусідній населений пункт. Ми також хочемо так жити. Чула, що Буча входить у п’ятірку кращих малих міст України за комфортністю проживання. Воно гарне, зручне, бо представлене майже всіма службами, які потрібні для людей. 

А враховуючи стан освіти в Бучі, ми віримо – що і в нашій школі зміцниться матеріально-технічна база, прийдуть молоді спеціалісти, а можливо – й нові учні. Наш навчальний заклад готовий прийняти ще 120 школярів.

- Це все добре. Якщо приєднають до іншого населеного пункту – то куди я поїду у свої 88 років?! Краще нехай буде Буча – ближче до всього буде.

- Я – «за» і вся моя родина також. У мене є діти і онуки – хочу, щоб їм жилося краще. У Бучі у них більше можливостей реалізувати себе, ніж тут. 

- Особисто я цю звістку сприйняла добре. Для мене головне, що до лікарні ближче. 

Також від того краще буде моїм дітям. 

- Мені ця ідея подобається. Блиставиця – дуже гарне місце і люди там хороші, працьовиті. Чому б не прийняти його до Бучі? Думаю, разом ми будемо корисними один для одного. 

Джерело: http://www.bucha.com.ua