Name: До історії містечка Гостомель
Item: До історії містечка Гостомель
Author: марина

Гостомельські ярмарки в другій чверті – середині ХІХ ст. До історії торгово-промислового життя Приірпіння

В Центральному державному історичному архіві України в м. Києві зберігається Справа, що розпочалась в квітні 1844 р. за поданням Київського губернського правління щодо запровадження в маєтку поміщика Березовського містечку Гостомель ярмарків [ЦДІАК: ф. 442, оп. 1, спр. 5243; 1 арк. – 8 арк. зв.]. Справа складається з розгорнутого представлення Губернського правління, підписаного серед інших Київським гражданським губернатором І. І. Фундуклеєм, і чернетки відповіді генерал-губернатора Дм. Г. Бібікова. Перший документ – це рукопис, написаний чорним чорнилом на чільній і зворотній сторонах трьох аркушів in folio міцного золотистого ганчір’яного паперу з гладенькою матовою поверхнею, зігнутих по вертикалі навпіл і зшитих чорно-білою нитяною мотузкою в книжечку; чернетка або копія відповіді генерал-губернатора представляє аркуш товстого гофрованого веленевого паперу в ¹/³² листа з зім’ятими, нерівно обрізаними маргіналіями, що містить текст з великою кількістю креслень і правок в тому числі на реверсі листа.

Зі змісту донесення Губернського правління зрозуміло, що переписка між адміністративними інстанціями розпочалась з ініціативи власника містечка Гостомель поміщика Ф. О. Березовського, проте його подання відсутнє в матеріалах Справи. Втім, навіть в такому обсязі урядове листування надзвичайно інформативне; важко переоцінити значення останніх документів для історії економічного життя Приірпіння, зокрема містечка Гостомель.

Подання Губернського правління датоване 15 березня 1844 р., в той час як на автентичному титулі одиниці зберігання без пагінації початок провадження по Справі віднесено до 4 квітня 1844 р.; має вихідний номер №2114, проходило через 11 відділ 1 столу, яким завідував радник Корнєєв. В преамбулі документу міститься короткий виклад змісту первісного клопотання поміщика Ф. О. Березовського: «...Въ Губернскомъ Правлении слушанъ докладъ: помещикъ Киевскаго уезда бывший заседатель Киевской Палаты уголовного суда, Феликсъ Осиповъ сынъ Березовский, поданнымъ въ Губернское Правление прошениемъ изъяснилъ, что въ имении Киевскаго уезда Гостомильской волости, имея онъ разныя заводы, какъ то: кожевенный, сахарный, стеклянный, кирпичный, пивный, винокуренный, производится ссыдка смолы и выделка вапны, для распространения торговъ и промысловъ, для возвышения существующихъ заводовъ чрезъ умножение подвоза сырыхъ материаловъ и удобнейший сбытъ выделанныхъ товаровъ, какъ равно для улучшения состояния крестьянъ, желаетъ завесть шесть ярморковъ на годъ и торги...» [Там само, 1 арк. – 1 арк. зв.].

Серед аргументів, що могли б схилити губернську адміністрацію до позитивної відповіді на клопотання, крім наявності розвиненої промислової інфраструктури (шести заводів), Ф. О. Березовський наголошує на вигідному розміщенні містечка на перетині великого торгового транспортного шляху [До слова, в статистичному описі Київської губернії І. І. Фундуклея, що вийшов в 1852 р., прийнятий розподіл сухопутних шляхів сполучення на поштові, торгові, військові та етапні дороги. Див.: Фундуклей И. И. Статистическое описание Киевской губернии, изданное тайнымъ советникомъ, сенаторомъ Иваномъ Фундуклеемъ. В 2-х ч.: Часть 1. – СПб.: Типография Министерства Внутреннихъ Делъ, 1852. – с. 523-539.], зазначає, що в містечку Гостомель знаходяться: «...въездные дома, лавки и площадь и другие къ тому удобства, при томъ же полагая что сие (введення ярмарків – М. Д.) не только не можетъ стеснять но напротивъ доставитъ неминуемую пользу крестьянамъ...» [ЦДІАК: ф. 442, оп. 1, спр. 5243; 1 арк. зв.]. З останнього формулювання видно, що ще задовго до запровадження означених ярмарків економічне життя Гостомельського маєтку мало досить жвавий характер, результатом і достовірним свідченням якого було утворення міської площі зі стаціонарними торговими спорудами, будівництво спеціальних приміщень для зупинки подорожніх. Прикметно, що, як зазначає дослідник торгово-промислового життя Слобожанщини І. С. Аксаков, в середині ХІХ ст. такі визначні загальноукраїнські ярмаркові центри як Кролевець і Ромни не мали не тільки кам’яних, але й дерев’яних постійних торгових рядів – полотняні балагани-намети або палатки з рогожі і плетених солом’яних циновок зводились щоразу наново напередодні проведення ярмарки за попередньою домовленістю з приїжджим купцем-замовником [Аксаковъ И. С. Изследование о торговле на украинскихъ ярмаркахъ И. Аксакова, действительнаго члена Императорскаго русскаго географическаго общества. – СПб.: Типография Императорской Академии Наукъ, 1858. – с. 8.]. Таким чином очевидно, що активна торгівля здійснювалась в Гостомельському маєтку задовго до 1844 р. незалежно від розпоряджень Губернського правління і офіційне клопотання Ф. О. Березовського мало на меті швидше легітимізацію усталених і, можливо, створення додаткових нових ярмарків.

Далі в документі йде мова про те, що поміщик «...просилъ въ имении его Киевскаго уезда въ местечке Гостомиле учредить шесть ярморковъ на годъ, и торги въ ниже писанныхъ срокахъ: 1) октября 1-го на праздникъ Покровы, 2) декабря 6-го на Николая, 3) генваря 7-го на Иоанна Предтечи, 4) на вербную неделю, 5) маийя 21-го на Константина и Елены, 6) июля 20-го на Илии Пророка; а сверхъ того, всякие две недели торги...» [ЦДІАК: ф. 442, оп. 1, спр. 5243; 1 арк. зв.].

У відповідь на запит Ф. О. Березовського Губернське правління звернулось з приписом до Київського земського суду: «...по надлежащемъ удостоверении на месте въ местечке Гостомле донесть Губернскому Правлению, сколько какого вероисповедания въ местечке Гостомле имеется жителей, чемъ занимаются, имеется ли тамъ и какие именно: заведения къ промышленности и торговле относящиеся, существуютъ ли удобства къ заведению торговъ, какие чрезъ то местечко проходятъ сообщения, куда именно; въ какие дни существуютъ ярманки или торги въ смежныхъ окружныхъ, городскихъ местечакхъ и селенияхъ съ местечкомъ Гостомлемъ; не будетъ ли стеснениемъ для техъ городовъ местечекъ и селений просимые въ Гостомле ярмарки; такъ же не будетъ ли устройствомъ торговъ отягощены местныя жители и предвидится ли для нихъ какая польза? при чемъ суду вме<не>но по придоставлении прописаннныхъ сведений, доставить вместе съ темъ и копию документа на название имения Березовскаго Гостомля местечкомъ...» [Ми зберігаємо особливості правопису і почасти непослідовної пунктуації документу – М. Д. Див.: там само, 2 арк. – 2 арк. зв.]. З даного припису видно, що ініціатива відкриття нових ярмарків і їх кількість не була в повній мірі залишена на розсуд поміщиків і власників містечок, суворо контролювалась державою за посередництвом впровадження певного цензу, що спирався на такі ключові аспекти характеристики населеного пункту, як, наприклад, його адміністративний, демографічний і промисловий статус.

В рапорті Київського земського суду від 27 січня 1844 р. за №1018, витримки з якого наведені в донесенні Губернського правління, містяться важливі для історії Гостомеля відомості. Зокрема, про кількість жителів в містечку і на території прилеглих поселень, які до нього тяжіють, що на початок 1844 р. складала 1433 душі обох статей християнського віросповідання і 212 душ обох статей євреїв. Якщо взяти до уваги, що у Відомості про стан хлібних запасних магазинів і приналежність Гостомельського маєтку від 1853 р. показано тільки 448 ревізьких душ, припустимо констатувати, що населення містечка не обмежувалось кріпосними селянами, включало незначний прошарок вільних міщан, купців, ремісників і т. п. [ЦДІАК: ф. 442, оп. 84, спр. 595; 16 арк. зв.]. На користь останнього припущення свідчить також термінологія і лексика документу, що непослідовно проводить розрізнення між маєтком Гостомельський Ключ і власне містечком Гостомель. В той же час Відомість про розподіл поселень державних селян 1866 р. маркує приналежність до Гостомельської волості 686 селян-власників, вихідців з кріпосних [ЦДІАК: ф. 442, оп. 305, спр. 82; 4 арк. зв.].

Рапорт Земського суду підтверджує наявність в містечку шести поміщицьких заводів і уточнює, що один з них, цукровий, був створений близько 1844 р., на цегляному проводилась випалка вапна, існували «три заездные дома для помещения и выгоды проезжающихъ, <...> для скота особые выпасы и водопой», надзвичайно актуальні для кінного і волового транспорту; а у жителів «торговыхъ заведений хотя не имеется, но они занимаются лесными изделиями всякаго рода, ссидкою смолы и дегтя, имеютъ лавки для склада въ нихъ товаровъ». [ЦДІАК: ф. 442, оп. 1, спр. 5243; 2 арк. зв.]. Показово, що власниками складських приміщень в документі названі мешканці містечка, а не поміщик; водночас, важко з’ясувати, що мається на увазі в рапорті під лексемою «торговыхъ заведений», відсутність яких у мешканців явно суперечить попередньому викладу. Одне з можливих – пояснення нормативними вимогами офіційного діловодства.

В результаті обстеження на місці Земський суд прийшов до наступного висновку: «...местоположение местечка Гостомля удобное къ заведению показанныхъ въ указе ярмарковъ и торговъ, какъ по пространству онаго, такъ и местнымъ способамъ къ промышленности для пользы окрестныхъ жителей, <...> чрезъ местечко Гостомль состоящее между степнымъ и леснымъ местами пролегаетъ купеческая транспортная дорога идущая отъ Киева чрезъ Радомысльский уездъ, въ Минскую и другия губернии, а потому удобно для производства торговли и промышленности, чемъ самымъ жители могутъ поправить свое состояние, потому что занимаясь разными местными изделиями и произведениями будутъ иметь средство къ сбыту таковыхъ на ярмаркахъ своего местечка, и въ заменъ получать у промышленниковъ другие нужные имъ вещи и материалы на месте, не отвлекаясь отъ работъ въ другие места, а имеющие излишний рабочий скотъ, могутъ кроме хлебопашества промышлять подрядомъ доставкою въ разные места покупаемыхъ на ярмаркахъ изделий и другихъ товаровъ, при чемъ заводы самого владельца Березовскаго могутъ улучшится и распростанится въ торговле, ибо местное приобретение на ярмаркахъ нужныхъ для заводовъ материаловъ и припасовъ и отпускъ произведений изъ оныхъ представитъ более къ тому удобства...» [Там само, 3 арк. – 3 арк. зв.].

Як видно з опису сухопутних шляхів сполучення, вміщеному у виданні І. І. Фундуклея [Фундуклей И. И., указ. соч., с. 523.], а також генеральної карти Київської губернії 1821 р. [Генеральная карта Киевской губернии съ показаниемъ почтовыхъ и большихъ проезжихъ дорогъ, станций и разстояния между оными верстъ. Сочинена по новейшимъ и достовернымъ сведениямъ. Сочинилъ и гравировалъ Полк. Пядышевъ, выр. слова Фалелеевъ. СПб., 1821.], містечко Гостомель лежало дещо осібно від Головної поштової дороги в напрямку Радомишля, з якою з’єднувалось за посередництвом великого проїжджого шляху до Білогородки, що йшов вздовж лівого берега ріки Ірпінь, або проїжджої дороги до Бородянки, що виходила на поштовий тракт поблизу Рожева.

Серед перешкод, що могли стати на заваді втіленню проекту Ф. О. Березовського в повному обсязі, Земський суд вказував на збіг в строках проведення третьої зимової Гостомельської ярмарки 7 січня на Івана Предтечі з торгами в містечку Димері; натомість поміщик запропонував обрати для цієї ярмарки «Четвертокъ Сырной недели», що й було остаточно погоджено Губернським правлінням [ЦДІАК: ф. 442, оп. 1, спр. 5243; 3 арк. зв.].

Щодо інтригуючої копії документу на звання Гостомеля містечком, то нею, очевидно, була купча кріпость на Гостомельський Ключ 1832 р. або виписки з актових книг, які, на жаль, висвітлюють тільки історію володіння маєтком від початку до другої чверті ХІХ ст. В донесенні Губернського правління з цього приводу читаємо: «...изъ приложеннаго (до рапорту Земського суду – М. Д.) въ копии документа видно между прочимъ: что Гостомильский Ключь а въ томъ числе и местечко Гостомиль находилось прежде во владении помещика Иосифа Моршковскаго, потомъ досталось въ наследство дочери Моршковскаго Анели вышедшей въ замужество за Князя Александра Радзивилъ, а сею продано Феликсу Березовскому по акту совершенному въ Киевской Гражданской Палате 30-го генваря 1832 года...» [Там само, 4 арк.].

В заключній частині донесення Губернського правління, що становить більше ¹/³ документу, міститься юридична довідка, в якій всебічно розглядається усталена законом практика організації ярмарків і торгів в поміщицьких володіннях.

Резолюція Губернського правління сповіщала: «...Губернское Правление полагаетъ: на основании приведенныхъ узаконений, дать помещику Березовскому дозволение на учреждение въ имении его местечке Гостомле 6 въ годъ ярмарокъ въ означенные выше сроки, и чрезъ каждые две недели по воскресениямъ торги; но предварительно представить о семъ Вашему Высокопревосходительству и испросить разрешения...» [Там само, 6 арк.].

Дозвіл генерал-губернатора був надісланий у відповідь на подання Губернського правління 4 квітня 1844 р., за вихідним номером №3573. В документі читаємо: «...Въ следствие представления отъ 15 марта №2114 имею честь уведомить, что я не нахожу съ своей стороны препятствия къ дозволению помещику Березовскому учредить въ имении его м. Гостомле 6 ярмарокъ 1 октября, въ Сырный Четвертокъ, въ Вербную Неделю, 21 мая, 20 июля и сверхъ сего чрезъ каждыя две недели по воскресеньямъ торговъ, съ темъ что бы объ учреждении семъ согласно ст. 401 Св. Зак. изд. 1842 года, доведено было до сведения г. Министра В. Д.». На лівій маргіналії аркуша приписка: «...и предоставляю къ приведению сего въ исполнение сделать зависящее отъ онаго распоряжение...» [Там само, 7 арк. – 7 арк. зв.].

Отже, ми маємо документально засвідчені відомості про те, що з квітня 1844 р. в містечку Гостомель, яке на той час було поміщицьким володінням Ф. О. Березовського, проводилось шість річних ярмарків і кожні два тижні торги. Водночас, зі змісту матеріалів Справи про запровадження ярмарків видно, що в 1844 р. в Гостомелі існувала ринкова площа, стаціонарні торгові і складські приміщення, три гостинні будинки та ін., що утворились в результаті спонтанного активного економічного розвитку містечка в першій половині ХІХ ст.

Марина Доброгорська

Ознайомитись детальніше зі Справою про запровадження в містечку Гостомель ярмарків та копіями інших архівних документів, пов’язаних з історією Приірпіння, що послужили матеріалом для написання цієї статті можна в Гостомельському краєзнавчому музеї при ЗШ №13.

Автор статті висловлює подяку голові Гостомельської селищної ради Анатолію Івановичу Кириченку, який забезпечує право доступу до архівних установ, і почесному громадянину селища Гостомель, депутату Ірпінської міської ради Юрію Іллічу Прилипку, без фінансової підтримки якого не було б можливим проведення науково-дослідної роботи і копіювання документів.

Въ Губернскомъ Правлении слушанъ докладъ: помещикъ Киевскаго уезда бывший заседатель Киевской Палаты уголовного суда, Феликсъ Осиповъ сынъ Березовский, поданнымъ въ Губернское Правление прошениемъ изъяснилъ, что въ имении Киевскаго уезда Гостомильской волости, имея онъ разныя заводы, какъ то: кожевеный, сахарный, стеклянный, кирпичный, пивный, винокуренный, производится ссыдка смолы и выделка вапны, для распространения торговъ и промысловъ, для возвышения существующихъ заводовъ [1 арк. зв.] чрезъ умножение подвоза сырыхъ материаловъ и удобнейший сбытъ выделанныхъ товаровъ, какъ равно для улучшения состояния крестьянъ, желаетъ завесть шесть ярморковъ на годъ, и торги въ томъ имении местечке Гостомле состоящемъ на большой транспортной дороге, въ которомъ находятся въездные дома, лавки и площадь и другие къ тому удобства, притомъ же полагая что сие нетолько неможетъ стеснять но напротивъ доставитъ неминуемую пользу крестьянамъ, просилъ въ имении его Киевскаго уезда въ местечке Гостомиле учредить шесть ярморковъ на годъ, и торги въ ниже писанныхъ срокахъ 1-й октября 1-го на праздникъ Покровы; 2-й декабря 6 на Николая, 3-й генваря 7 на Иоанна Предтечи, 4-й на вербую неделю, 5-й Маийя 25-го на Константина и Елены, 6-й Июля 20-го на Илии Пророка; а сверхъ того, всякие две недели торги. – Губернское Правление съ прописаниемъ означенного прошения Березовскаго, предписывало [2 арк.] Киевскому земскому Суду, по надлежащемъ удостоверении на месте въ местечке Гостомле донесть Губернскому Правлению, сколько какого вероисповедания въ местечке Гостомиле имеется жителей; чемъ занимаются, имеется ли тамъ и какие именно: заведения къ промышленности и торговле относящиеся, существуютъ ли удобства къ заведению торговъ, какие чрезъ то местечко проходятъ сообщения, куда именно; въ какие дни существуютъ ярманки или торги въ смежныхъ окружныхъ, городскихъ местечкахъ и селенияхъ съ местечкомъ Гостомлемъ; небудетъ ли стеснениемъ для техъ городовъ местечекъ и селений просимые въ Гостомле ярмарки; такъ же небудетъ ли устройствомъ торговъ отягощены местныя жители и предвидется ли для нихъ какая польза? при чемъ суду вме<не>но придоставлении прописанныхъ сведений, доставить вместе съ темъ и копию документа на название [2 арк. зв.] имения Березовскаго Гостомля местечкомъ. – Въ следствии чего Киевский земский судъ рапортомъ отъ 27 прошлаго генваря за №1018 доноситъ, что въ местечке Гостомле и поблизости въ деревняхъ тому имению принадлежащихъ имеется жителей обоего пола христианъ 1433 и евреевъ 212 душъ; изъ числа заводовъ, состоитъ кожевенный, пивоваренный, винокуренный, стеклянный, кирпичный, при которомъ производится выпалка извести, и вновь устроенный сахарный; у жителей торговыхъ заведений хотя неимеется, но они занимаются лесными изделиями всякаго рода, ссидкою смолы и дегтя, имеютъ лавки для склада въ нихъ товаровъ, и три (?) заездные дома для помещения и выгоды проезжающихъ; местоположение местечка Гостомля удобное къ заведению показанныхъ въ указе ярмарковъ и торговъ, какъ попространству онаго, такъ и местнымъ способамъ къ промышленности для пользы окрестныхъ жителей, имея къ тому для скота особые выпасы и водопой, чрезъ [3 арк.] местечко Гостомль состоящее между степнымъ и леснымъ местами пролегаетъ купеческая транспортная дорога идущая отъ Киева чрезъ Радомысльский уездъ, въ Минскую и другия губернии, а потому удобно для производства торговли и промышленности, чемъ самымъ жители могутъ поправить свое состояние, потому что занимаясь разными местными изделиями и произведениями будутъ иметь средство къ сбыту таковыхъ на ярмаркахъ своего местечка, и въ заменъ получать у промышленниковъ другие нужные имъ вещи и материалы на месте, неотвлекаясь отъ работъ въ другие места, а имеющие излишний рабочий скотъ, могутъ кроме хлебопашества промышлять подрядомъ доставкою въ разныя места покупаемыхъ на ярмаркахъ изделий и другихъ товаровъ, при чемъ заводы самого владельца Березовскаго могутъ улучшится и распространится въ торговле, ибо местное приобретение на ярмаркахъ нужныхъ для заводовъ [3 арк. зв.] материаловъ и припасовъ и отпускъ произведений изъ оныхъ представитъ более къ тому удобства. – почему предполагаемые къ учреждению въ местечке Гостомле ярмарки для поправления состояния жителей онаго и окрестныхъ местъ, атакъ же могущие служить лучшимъ способомъ для промышленности и распространения торговли необходимы, а по времени ихъ назначения небудутъ служить для прочихъ соседственныхъ городовъ и местечекъ помешательствомъ въ ярмаркахъ, ибо въ городе Киеве и местечке Димере хотя существуютъ ярмарки но не въ те дни въ какие предполагаются въ местечке Гостомле, кроме только одной 7-го генваря въ который бываетъ таковая въ местечке Димире, почему чтобы неделать стеснения для Димерской ярмарки, помещикъ Березовский предположилъ определить для того Четвертокъ сырныя недели. – При чемъ земский судъ представляетъ копию документа на название [4 арк.] Гостомля местечкомъ; изъ приложеннаго въ копии документа видно между прочимъ: что Гостомильский Ключь а въ томъ числе и местечко Гостомиль находилось прежде во владении помещика Иосифа Моршковскаго, потомъ досталось въ наследство дочери Моршковскаго Анели вышедшей въ замужество за Князя Александра Радзивилъ, а сею продано Феликсу березовскому по акту совершенному въ Киевской Гражданской Палате 30-го генваря 1832 года. – Свода Законовъ издания 1842 года тома 9-го (нерозб.) статьею 212 каждому дворянину дозволяется въ отчинахъ его заводить местечки и учреждать въ нихъ торги и ярмарки, согласно съ существующимъ для сего порядкомъ. Примечание 2-е въ губернияхъ Виленской, Гродненской, Минской, Подольской, Волынской, Киевской и области Белостокской, дворяне сохраняютъ право собственности на законно имъ принадлежащие города и местечки. – тома 11 статьи 2515 ярмарки суть общия торги [4 арк. зв.] на которыхъ, въ продолжение определеннаго закономъ или обычаемъ времени, дозволяется вольная и безпрепятственная для всехъ состояний торговля всякаго рода товарами. Статья 2516 ярмарки разделяются на Главныя и обыкновенныя, къ главнымъ ярмаркамъ принадлежатъ: Коренная Нижегородская и Ирбитская; къ обыкновеннымъ все прочия, учрежденныя или учреждаемыя, въ городахъ местечкахъ и селенияхъ. Статья 2519 дворянамъ дозволяется заводить въ своихъ именияхъ местечки. а въ нихъ торги и ярмарки, согласно съ общими узаконениями, съ ведома Главныхъ Начальниковъ Губерний и Губернскихъ Правлений и съ наблюдениемъ чтобы сроки ярмарокъ въ местечкахъ ихъ соображены были съ сроками другихъ окрестныхъ местахъ, обязанности Гражданскихъ Губернаторовъ поучреждению ярмарокъ излагаются въ общемъ Губернскомъ учреждении. Стат. 2520 при учреждении ярмарки назначается [5 арк.] время и место. Тома 2. стат. 401 для облегчения и усиления внутренней торговли, Гражданские Губернаторы, по просьбамъ помещиковъ, или другихъ обществъ, могутъ посредствомъ Губернскаго Правления, дозволять учреждение новыхъ ярмарокъ и торговъ въ селенияхъ предписаннымъ для сего порядкомъ, извещая отомъ жителей губернии вообще чрезъ губернские ведомости, а соседственныхъ, буде признаютъ нужнымъ, чрезъ особыя сношения, или предписания кому следуетъ; они доносятъ осемъ каждый разъ Министерству Внутреннихъ Делъ; когда открытие новой ярмарки предполагается въ городе, Гражданские Губернаторы представляютъ сие на разсмотрение Министерства. – ОПРЕДЕЛЕНО: По изъясненному заверению Киевскаго земскаго суда, что предполагаемые къ учреждению въ местечке Гостомле просимые помещикомъ Березовскимъ [5 арк. зв.] ярмарки, по срокамъ октября 1 на праздникъ Покровы, декабря 6. на Николая, въ сырный Четвертокъ, на вербную неделю, маия 25 на Константина и Елены, и 20 июля на Илии Пророка, сверхъ того всякой две недели торги, не могутъ делать помешательства соседственнымъ городамъ и местечкамъ въ производимыхъ въ оныхъ ярмаркахъ, а крестьяне местечка Гостомля занимаясь разными изделиями и произведениями за учреждениемъ въ Гостомле ярмарковъ и торговъ, будутъ иметь средство къ сбыту таковыхъ на месте, и взаменъ получать у промышленниковъ другие нужные имъ вещи и материалы, не отвлекаясь отъ работъ въ другия места, сверхъ того заводы самаго владельца Березовскаго могутъ улучшится и распространится въ торговле чрезъ приобретение на местныхъ ярмаркахъ нужныхъ для заводовъ материаловъ и припасовъ, а отпускъ произведений изъ оныхъ [6 арк.] представитъ более къ тому удобства; Губернское Правление полагаетъ: на основании приведенныхъ узаконений, дать помещику Березовскому дозволение на учреждение въ имении его местечке Гостомле 6 въ годъ ярмарокъ въ означенные выше сего сроки, и чрезъ каждые две недели по воскресениямъ торги; но предварительно представить о семъ Вашему Высокопревосходительству и сипросить разрешения.