Це Ірпінський регіон. І він запам’ятовується подорожуючим мальовничою природою, колоритом і своїм благоустроєм. Родзинкою місцевості є затишне місто Буча, відоме європейською чистотою та благоустроєм. Кілька років поспіль місто визнавалося одним з найкращих міст для життя в Україні. 

У чому таємниця успіху? Такого стану досягнуто зусиллями команди однодумців, до якої увійшли представники місцевої влади на чолі з Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком та колектив екологічної компанії «Рада», яка пропагує роздільне збирання відходів не тільки на Приірпінні, але й далеко за його межами.

Пора відкрити завісу і назвати тих, хто керує «Радою», кого знають не тільки в містах Ірпінь та Буча, селищах Гостомель, Ворзель і Коцюбинське, а й у багатьох областях України та за її межами. Це Наталія Григорівна та Петро Павлович Семко. 

Ідеальних людей не буває, мабуть, це так і є. Але здатність удосконалюватися впродовж життя та удосконалювати усе навколо і є найціннішою рисою у людині… Ця риса притаманна родині Семко і ми можемо цьому повчитися.

Наталя Семко

Народилася - 19 квітня 1972 р. в Києві.Освіта - вища, закінчила Інститут електронних приладів та Академію державної податкової служби. Здобуває третю вищу освіту у Національній академії державного управління при Президентові України.

Спеціальність - економіст;В галузі - з 1998 р.

Петро Семко

Народився - 3 липня 1958 р. у с. Скибенці Тетіївського р-ну Київської обл.Освіта - вища, закінчив Краснолуцький гірничий інститут та Вищу школу міліції.Спеціальність – механік; юрист.В галузі - з 1992 р.

- Як народилася компанія «Рада» і чому в неї така назва?

П.С.: Компанія народилася майже 20 років тому, у далекому грудні 1992 року. А її назва виражає моє бажання зібрати навколо себе сильну команду однодумців, колектив фахівців, з якими можна було б РАДИТИСЯ і разом приймати рішення. Нам це вдалося, ми зібрали сильну команду професіоналів, заслугою яких є те, що сьогодні «Рада» працює на ринку збирання, сортування та переробки вторинної сировини ось уже 20 років.

- Що було головним при прийнятті рішення займатися твердими побутовими відходами, адже для багатьох людей це просто сміття?

Н.С.: Ми постійно помічали, що кількість твердих побутових відходів і сміття у регіоні росте у геометричній прогресії. До того ж на Приірпінні, як і на більшості території України, люди викидали цінні матеріали на смітник або спалювали. Від цього страждало і наше з вами  здоров’я, і економіка, і екологія. Тож незабаром з'явилася ідея зайнятися роздільним збором і сортуванням ТПВ. 

Але оскільки ми починали з нуля, то вкрай необхідно було перейняти досвід у колег, які цим займаються професійно. Тож було вирішено, що саме у Німеччині, де переробка вторинних ресурсів наближається до 90%, цій роботі можуть навчити якнайкраще. Я навчалась і поступово переймала передовий досвід німецьких колег. Згодом впровадила його на Батьківщині,  –  спочатку у місті Буча та Ірпінському регіоні, а згодом – в м. Києві та Київській області.

Це були роки щоденної наполегливої й іноді – виснажливої праці. Проте, у нас була і є хороша мотивація. Турбота про довкілля та здоров’я земляків – справа честі для нас. 

- Розкажіть про стан справ компанії на сьогоднішній день. Наскільки досвід роздільного збирання прижився у регіоні?

Н.С.:  За всі 20 років роботи Компанія пройшла складний, але славний шлях становлення і розвитку. Ми ставили перед собою мету і впевнено йшли до неї, спираючись на цінності нашої Компанії. Серед наших цінностей основними є турбота про суспільство, чесність, дбайливе ставлення до людей та навколишнього середовища. 

На сьогоднішній день ми працюємо не тільки в Ірпінському регіоні, але й тепер уже по усій Київщині.

Крім того, «Рада» було першим підприємством в Україні, яке забезпечило склопластиковими контейнерами європейського зразку для ТПВ місто Бучу та  Ірпінський регіон. Зараз число таких контейнерів у  населених пунктах Приірпіння складає 6 сотень, а також ми забезпечили населені пункти спецавтмобілями для вивезення ТПВ. Приймальні пункти  вторинної сировини, що розташовані на теренах Приірпіння були зроблені власними силами Екологічної компанії «Рада».

Вже багато років підприємство заготовлює вторинну сировину на території всієї України. Об’єми вивезених відходів – немалі, але майже нічого з них не потрапляє на сміттєзвалища. Макулатура, сортується по марках та відправляється на заводи з виробництва паперової продукції, склобій потрапляє на Гостомельський склозавод, який знаходиться поряд. Більше 12 підприємств різних міст України переробляють далі результати праці нашого підприємства (у мм. Обухів, Жидачів, Ізмаїл, Рубіжне, Малин, Дніпропетровськ, Харків, Херсон, Київ…).

У результаті нашої роботи на Київщині було ліквідовано понад 350 несанкціонованих сміттєзвалищ.

П.С.: Екологічні ініціативи знаходять підтримку Київської обласної державної адміністрації та обласної ради. До того ж ми працюємо у тісному співробітництві з місцевою владою, комунальним господарством, ЖЕКами, ми працюємо з двірниками, котрі слідкують за чистотою у дворах. Ця спільна робота і приводить до позитивних результатів.

Компанія «Рада» постійно розширює напрямки своєї діяльності, плідно співпрацює та обмінюється досвідом у сфері поводження з твердими побутовими відходами з провідними вітчизняними та європейськими підприємствами. «Рада» завжди відкрита для відвертої розмови, для обміну досвідом.

- А Ви ніколи не рахували, скільки за ці 20 років було заготовлено вторсировини? 

П.С.: Знаєте, от буквально недавно підводив підсумки нашої діяльності і можу Вас запевнити, що за двадцять років існування фірми було заготовлено та перероблено десятки тисяч тон вторинної сировини.

- Багато обладнання, що задіяне на підприємстві є результатом Вашої роботи, роботи колективу та втілення Ваших ідей...

П.С.: Так, нами було винайдено та впроваджено революційне обладнання, що є новинкою навіть для України. Це – перш за все – перфоратор для ПЕТ, турбіна для виробництва утеплювача, що не має аналогів у світі, спецмашини для роздільного збирання, що були  вперше впроваджені на Україні, депо-контейнери, що у багато разів удосконалюють процес збирання вторинної сировини та зменшують кількість задіяних працівників до одного - водія. Також ми впровадили комплекс сортувальної лінії твердих побутових відходів, лінію дроблення щепи, лінію про виробництву утеплювача, шредер для крупногабаритних пластмас тощо. 

Ми самі розробили різне обладнання для виготовлення 5 видів виробів, прес-форм для  каналізаційних люків,та працюємо далі для максимальної переробки відходів та перетворенням їх на корисну для суспільства продукцію.

- Люди дорожать тим, що вони працюють в «Раді»?

П.С.: Є у нас співробітники, які працюють по 10 і по 15 років. В принципі, у нас немає плинності кадрів. Хоча краще у людей запитати, чи подобається їм працювати в «Раді».

Стіни кабінетів компанії «Рада увішані різноманітними нагородами, подяками, грамотами, дипломами, і за словами Наталі та Петра Семко це все – нагороди й відзнаки колективу компанії, без потужної підтримки якого цілі не вдалось би втілити в життя. За стільки років колектив став однією дружною родиною.

- Гаразд, так і зробимо. Ваш бізнес - це постійні контакти: з населенням, діловими партнерами, різними державними та муніципальними структурами. Як Ви з цим управляєтеся? З ким легше, з ким важче? Хто допомагає, хто заважає?

П.С.: Справа в тому, що якраз вся ось ця величезна робота лягає на Наталю. Я більше займаюся технікою і технічними питаннями, а вона - політикою і роботою з громадськістю. На її плечі лягли також питання, що стосуються будівництва та ремонту. До того ж вона депутат Київської обласної ради. Це великий масштаб діяльності та дуже тяжка, як для жінки, робота, яка вимагає відданості на 200% та займає практично увесь час. Окрім того, що треба відмінно орієнтуватися в нормативно-законодавчій базі, пов’язаній з виконанням посадових обов’язків, потрібно мати неперевершені навички соціальної взаємодії та високі вимоги до себе. 

Н.С.: У цьому житті все буває по-різному. Господь не обділив мене - я у спілкуванні з людьми не надягаю корону, з усіма спілкуюся на рівних. Іноді  дзвонить в 5 ранку двірник і говорить: «вивезіть відходи ПЕТ-пляшки». Я  завжди нормально відповідаю розуміючи, що людина бачить, як я ціную її працю. І це теж дорого коштує. Тобто у нас є постійний контакт з населенням.  

- Як народжуються Ваші ідеї? Який алгоритм їх виникнення?

П.С.: Ми не стоїмо на місці, вивчаємо все нове, що з'являється у світі, за допомогою різних джерел інформації (ЗМІ, Інтернет, виставки). Сьогодні екологічні питання, напевно, стоять на другому місці після духовних. І, звичайно, коли ти працюєш в області вирішення екологічних проблем, то вивчаєш велику кількість інформації. Потім ти обробляєш її і приходиш до певних думок, ідей.

По-друге, у нас з Наталею склався дуже цікавий тандем. Як я уже наголошував,  я займаюся більше технічними питаннями, процесом виробництва, роботою обладнання. А Наталя – політикою, фінансами, розвитком персоналу, роботою з людьми. Основне завдання - правильно розподілити і застосувати ці знання, вміння та навички. Нам разом усе вдається.

- Які плюси отримає населення, екологія та економіка від застосування роздільного збирання відходів?

Н.С.: Якщо коротко, то це – мінімізація площі звалищ, а відповідно й покращення стану довкілля, максимальна переробка вторинних ресурсів, економія бюджетних коштів та енергоресурсів, зниження екологічної і соціальної напруги.

Взагалі якщо задуматись, то ефективне поводження з відходами – одна з найважливіших глобальних проблем екології. Роздільне збирання відходів вирішує цю проблему. Адже, сотні тисяч тон паперу, скла, пластину, гуми, дерева відправляють не гнити на стіттєзвалище, і отруювати нам здоров’я, а спрямовують на переробку. З них можна робити багато необхідних у щоденному житті товарів. Уявіть, яка це велика економія коштів і ресурсів, і яка це глобальна перевага для нашого благоустрою!

Люди, що дбають про довкілля і займаються роздільним збором мають зовсім інший рівень духовності. Ці люди живуть у гармонії з природою. 

- Наскільки тяжко було реалізувати злагоджену систему роздільного збирання на Приірпінні? З якими проблемами ви боролися при цьому?

Н.С.: В Україні дуже мало людей цим займаються, оскільки для того,  щоб усе запрацювало потрібно працювати кожен день і вкладати душу у цю працю. 

По-перше, з самого початку ЖЕКи не визнавали цього руху, вважаючи його черговим непотрібним нововведенням, по-друге, до людей складно достукатись, щоб вони систематично сортували відходи. Тож ми регулярно, рік за роком проводили екологічні класи у садочках та школах, ініціювали екологічні акції, масштабну агітацію серед населення. По-третє, дуже багато роботи було на самому підприємстві – це установка обладнання, навчання людей. Назву Вам тільки той факт, що пластик, що ми відділяємо від сміття та кидаємо у контейнери, сортується ще на 14 видів. 

Проте, така праця принесла свої плоди – наразі ми зменшили навантаження на полігони на 40%, але будемо старатися ще більше, щоб хоча б наблизитись до рівня розвинених країн світу. 

У нашій країні сходять лише перші паростки дбайливого ставлення до екології. Ми робимо все від нас можливе, аби підтримати цей рух.

- Досвід європейських країн свідчить, що головна увага під час реалізації програм поводження з відходами надається роботі з населенням. Його активна позиція – запорука успішної діяльності. 

Н.С.: Це справді так, але я хочу підкреслити, що люди нашого регіону є інтелігентними та екологічно свідомими. Тож, нам разом усе вдалося.

Хочеться сподіватися, що ефективна система поводження з відходами буде підтримана і в інших містах нашої країни. Такі проекти не лише вирішують проблеми екології, а й працюють на економіку держави та соціальний добробут. 

Анатолій Федорук, мер м. Буча.

Я давно знаю родину Семко. Це добрі, порядні люди. Я добре пам’ятаю перші кроки, що були зроблені у справі збору та переробки вторинної сировини. Взагалі-то, родина Семко  займається справою невдячною. Але завдяки їм ми почали виходити з бруду, почали розбирати це сміття. І тепер наше місто доволі чисте та акуратне.

Галина Савчук, Депутат Ірпінської міської ради та Головний лікар Ірпінської міської СЕС.

Сучасний населений пункт неможливо уявити без чіткої організації роздільного збору сміття. Над вирішенням даного питання тісно співпрацюємо з Наталею Семко та залучаємо до роботи представників Ірпінської міської санітарно-епідеміологічної станції, органів місцевого самоврядування, комунальних служб та працівників МПП «Рада». Це щоденна, копітка робота, але результат цієї роботи – чисте місто, селище, вулиця, будинок. Заради цього слід попрацювати! 

Ірина Шеліна, фінансовий директор МПП «Рада», 14 років у компанії.

Я пишаюся тим, що працюю уже багато років у стабільній компанії, що активно вирішує найбільш гострі господарські та природоохоронні проблеми. Місія нашої компанії благородна, проте її виконання – це титанічна праця. Тож людям, що обрали собі цю професію, потрібно не тільки займатись цілодобово своєю роботою, а й достукатись до підсвідомості людей та навчити їх життю у гармонії з природою. 

Вікторія Господарчук, генеральний директор, 10 років у компанії.

Найбільше багатство компанії – її колектив. Всі – молоді, амбіційні, повні рішучості підкорювати вершини і творити. Але я можу впевнено сказати, що серцем компанії є унікальний тандем Наталії Григорівни та Петра Павловича, які ніколи не втомлюються самовдосконалюватися та надихати нас працю.

Підводячи підсумки 20-ти річної роботи ми розуміємо, що заклали надійний фундамент для подальшого розвитку Компанії і справжня робота тільки починається! Вірю, що сьогодні ми разом створюємо гідне майбутнє - наше з вами, наших дітей, нашої країни.

Борис Сметанін, технічний директор, 7 років у компанії.

Шановні колеги та партнери, дорогі наші клієнти, друзі! 29 грудня виповнилося 20 років з дня заснування Екологічної компанії «Рада». Всі ці роки компанія впевнено зростає і динамічно розвивається. У її планах сьогодні – утримувати лідируючі позиції, активно освоювати нові технології, використовувати в роботі кращі світові стандарти і практики, нарощувати компетенції.

Вікторія Сіренко, менеджер, 2 роки у компанії.

Коли я тільки прийшла в компанію я була здивована дружньою атмосферою. Колеги завжди допоможуть і підкажуть. Керівники мають індивідуальний підхід до кожного працівника. Компанія "Рада" - це сім'я, де відчуваєш себе як вдома. Я впевнена у великому майбутньому нашої компанії. І мені дуже хочеться, щоб ми всі разом вели нашу компанію до нових вершин та досягали успіху.

Сергій Лехно, водій, 11  років у компанії.

Двадцять років роботи - солідний вік, що свідчить про високу якість роботи компанії. З іншого боку, навіть за такий тривалий термін складно домогтися таких вражаючих результатів, якими може похвалитися  наш колектив. 

Валентина Боярчук, заготівельник, 10 років у компанії.

На Україні дуже мало людей займається роздільним збиранням. Ще менше людей вкладає у це свою душу, як Наталія Григорівна та Петро Павлович. Крім того, ці люди дуже допомагають малозабезпеченим верствам населення – вони купують макулатуру у людей, щедро винагороджуючи за це. Люди дякують за те, що вони таким чином можуть заробити хоч якусь копійку.

Андрій Самохвалов, пресувальник, 9 років у компанії.

Великим плюсом компанії є командна робота у сфері створення та  вдосконалення обладнання. Наприклад, було створено Перфоратор ПЕТ, що збільшує виробництво ПЕТ-пляшки у кілька разів. Визначною є Лінія виробництва утеплювача, що не має аналогів у світі, Сортувальна лінія. За такими інноваціями – майбутнє.

Тамара Смаковська, сортувальниця, 7 років у компанії.

Я пишаюсь тим, що керівництво компанії приймає активну участь у виробничому процесі, втілює в життя ефективні ідеї щодо нового обладнання. Зокрема, на нашій Сортувальній лінії ми сортуємо пластик аж на 14 видів. А наш депо-контейнер «дзвіночок» по ергономічним показниками та вантажопідйомності конкурує з найкращими зразками. До того ж «дзвіночок» може увібрати у себе в 3-4 рада більше вторсировини, ніж звичайний контейнер і обслуговується, лише тільки водієм.

Сергій Козачинський, водій, 7 років у компанії.

За час своєї роботи компанія «Рада» зайняла упевнену позицію на ринку збору та переробки твердих побутових відходів. Нагороди, дипломи, грамоти та подяки від Торгово-промислової палати Німеччини, Київської обласної ради, державної адміністрації та органів місцевого самоврядування є підтвердженням авторитетності  - як на Київщині, так і на Україні.

Петро Сидорук, вантажник, 7 років у компанії.

Компанія «Рада» завжди прагнула до того, що б приносити реальну користь. Тому зараз, коли минуло 20 років нашої роботи, хочемо побажати собі надалі так динамічно розвиватися, не втратити це добре ім'я і розширити коло друзів.

Вадим Яковенко, шліфувальник, 6 років у компанії.

Колектив  відчуває в собі достатньо сил для впевненості у завтрашньому дні і тому використовує всі ресурси для оптимізації управлінських та виробничих процесів, модернізації свого виробництва, залучення нових клієнтів і споживачів. Двадцятирічний ювілей компанії – це лише початок великого і довгого шляху, попереду – нові ювілеї, нові цілі та завдання, досягнення та перемоги.

Ігор Воробей, сортувальник, 6 років у компанії.

Сьогодні компанія «Рада»  має широку мережу партнерів і замовників у країнах СНД, добре відома в професійних колах і користується заслуженою репутацією. Може, 20 років – не великий термін в масштабах планети, але для українського бізнесу це – ціла епоха. За цей час у нас були злети і падіння, але компанія невпинно рухалася вперед. Все досягнуте впродовж цих років – це результат  роботи колективу і наших партнерів, які ділили з нами всі радощі і невдачі.

Після того, як матеріал був готовий, колектив компанії «Рада» запросив мене на своє сімейне свято – відзначення 20-річчя Компанії у Бучанському будинку культури, що на вул.. Кірова. 

У мене залишились тільки позитивні враження від цього свята.  Здавалося, що я прийшла на родинне свято, де люди дуже шанують і поважають одне одного. Сподобалося те, що на святкуванні керівництво Компанії «Рада» поставило на п’єдестал не себе, а свій колектив, заготівельників, механічний цех, охорону… За кожну людину, були сказані теплі слова, нагороджено грамотою та щедрими подарунками. А бойовий дух підняв фільм про колектив Компанії «Рада», який з натхненням та великою любов’ю  підготували до свята.

P.S. Звідки ж ці люди, черпають свої сили? Усi свої надiї вони покладають на мiць свого сло¬ва та копітку щоденну працю. Ці люди не рахуючись з власними справами, допомагають ближньому не задля реклами, а за покликом душі; дбають про довкілля, щоб світ став хоч трішечки кращим … Хіба кожен з нас не здатен на це?