  Проведення Всеукраїнського конкурсу «Податки очима дітей-2012»- це одна з важливих форм співпраці податкових органів з громадськістю, яка дає змогу великій кількості дітей з одного боку опанувати податкові ази, а з іншого - реалізувати свої творчі здібності в прозі, поезії, у сфері образотворчого і прикладного мистецтва. Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Податки очима дітей», започаткований десять років тому, має багату історію. З кожним роком до участі у ньому долучається все більше школярів. Дітям охоче допомагають учителі, батьки та друзі, тобто конкурс стає родинно-соціальним. Діти у своїх творчих роботах можуть висловити та передати власну позицію щодо сплати податків. Цього року на І етап конкурсу дитячої творчості «Податки очима дітей» до Ірпінської ОДПІ надійшло чимало робіт. Це художні твори, вироби декоративно-прикладного мистецтва та літературні твори. Отож, журі конкурсу, мали нелегку місію серед дитячих шедеврів, які по-справжньому вразили майстерністю виконання, визначити кращі. Проте, після тривалих дискусій вдалося визначити переможців у трьох номінаціях. Ірпінська ОДПІ Київської області повідомляє про те, що переможцями I етапу щорічного Всеукраїнського конкурсу «Податки очима дітей-2012» стали: - Напрямок «Художні твори» Отуоньє Девора Чідінма (13 років) – учениця Загальноосвітньої школи №13 смт. Гостомеля; «Про податки» (живопис). Пархоменко Єлизавета Вадимівна (8 років) - учениця Загальноосвітньої школи №13 смт. Гостомеля; «Податки» (живопис). - Напрямок «Твори декоративно-прикладного мистецтва» Коваленко Андрій Ігорович (9 років) Центр дитячої та юнацької творчості смт. Гостомеля; «Податки» (солоне тісто). - Hапрямок «Літературні твори» Вєтошкіна Олександра Олександрівна (11 років) - учениця Загальноосвітньої школи №12, представила твір на тему «Податки очима Катрусі». Кожного разу діти вражають організаторів своєю творчістю, оригінальністю і новими ідеями. Діти у своїх роботах проявили фантазію та майстерність, дійсно талановиті малюнки, цікаві вироби та незвичайні аплікації. Представлені роботи показали з якою легкістю вони за допомогою пензлика та фарби, бісеру, ножиців та паперу можуть передати важливість сплати податків. Незважаючи на свій вік, діти виявили добре розуміння того, якими важливими та необхідними для розвитку держави є податки, тому зуміли віднайти потрібні сюжети і кольори для висвітлення, здавалося б складної теми.  Щиро дякуємо всім дітям, що брали участь у конкурсі, їх наставникам вчителям за виховання зростаючого покоління в дусі патріотизму і любові дітей до України. Висловлюємо подяку батькам дітей, вчителям, керівникам творчих колективів, які допомагають талановитим отримати визнання і задоволення від власної праці, навчають та завжди підтримують їх. Прийміть найщиріші поздоровлення і привітання, і побажання подальших успіхів у творчості. Важливо, що наші діти змалечку виявляють громадянську позицію, досить серйозно говорять про необхідність сплати податків до бюджету і, що дуже важливо, - намагаються переконати в цьому дорослих. «Податки – це не зло, а сила, що допоможе людям жить» - Вєтошкіна Олександра, 11 років, м. Ірпінь. Виявляється, розповісти про податки за допомогою малюнка, художнього слова школярі різного віку можуть так, як не розповість жоден дорослий. Часто-густо за нескладним сюжетом дитячої казки криється глибока суть важливості сплати податків у суспільному житті держави та соціальній захищеності громадян. Пропонуємо вашій увазі твір учениці 5-Б класу Ірпінської СШ I-III ст. №12 Вєтошкіної Олександри. Податки очима Катрусі У школі діти сперечались Про роль податків у житті, Було прихильників чимало, Але, на жаль, були і ті, Хто виступав проти податків, Вважав їх здирництвом, справжнім злом. Проте сварилися не надто. І все закінчилось добром. Катруся слухала розмову, Та участі не брала в ній, Пішла замислена додому, Щоб розібратися самій. Нікого вдома не застала, Лягла, щоб трохи відпочить, І непомітно задрімала Лиш на одну коротку мить. Катрусі дивний сон приснився. Неначе йде вона сама, А в світі, що очам відкрився, Ладу ніякого нема. Повз школу йде вона помалу. Сидять на східцях школярі. Але ж вони навчались мали б Так, як завжди о цій порі… Вона постукала у двері – Їй відчинили вчителі: - Чого тобі, Катрусю, треба? Сказали лагідно малій. - Пробачте, що потурбувала, Коли не важко, то скажіть: Чому це учні тут зібрались, А їх нема кому учить? - Це, може, й важко зрозуміти, Та спробуємо пояснить: Нема чим школу обігріти, Нема за що книжок купить… Навідалось дівча в лікарню. На східцях терапевт стоїть. - Сюди прийшла, дитино, марно: Лікарню мусим зачинить: Нема грошей у нас на ліки, Усе обладнання старе. Страждань довкола є без ліку, І жаль за душу нас бере, Та тільки жалю тут замало… Пішла Катруся в дитсадок. І що на неї там чекало? Сумних побачила діток, Що так самотньо, тихо плачуть, А гойдалки стоять пусті. Чому малята тут самі? Садок дитячий зачинили, Бо світла там нема й тепла, Дітей без нагляду лишили. Та що ж це за проява зла? І тут прокинулось дитятко. Аж ось і мама на поріг: - Моє маленьке ластів’ятко, Хто так тебе стривожить міг? Катруся мамі розказала Про сон свій дивний і страшний, Шкільну розмову пригадала, І мама пояснила їй: - Ще є бажаючих чимало В бюджет податків не платить, Вони усі позабували, Що іншому комусь болить, Що хтось не може лікуватись, Бо безробітний цілий рік. Якби людей усіх зібрати І все їм добре пояснить. Податки платяться для того, Щоб пенсії платить старим, Аби утримувати школи, Лікарні, клуби, дитсадки, Щоб ми бібліотеки мали, А в них книжок стрункі ряди… Для цього треба зовсім мало: Податки сплачувать завжди! Тоді Катруся зрозуміла, Що має друзям пояснить: Податки – це не зло, а сила, Що допоможе людям жить.
Сектор взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС | 
