З 1 січня 2013 року вводиться новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Запровадження такого податку в Україні – це певний крок до справедливого оподаткування. 

Нагадаємо, платниками податку на нерухоме майно є власники об’єктів житлової нерухомості фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти. Податком на нерухоме майно обкладатиметься житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

Законодавцем передбачено деякі пільги із сплати податку на нерухоме майно. Так, база оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності  фізичної особи – платника податку, зменшується:

для квартири - на 120 кв. метрів;

для житлового будинку – на 250 кв.метрів.

Таке зменшення надаватиметься один раз за базовий податковий (звітний) період - календарний рік і застосовуватиметься до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

Cтавки податку встановлюються  сільською, селищною або міською радою за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості у таких розмірах:

для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

для квартир та житлових будинків, житлова площа яких перевищує зазначені розміри (відповідно) ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.

Порядок  обчислення і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,  регулюється статтею 265 Податкового кодексу України, якою визначені об’єкти та база оподаткування, ставки та строки сплати податку, а також пільги та умови їх надання.