Головна сторінкаСелище  Гостомель

Офіційний Гостомельський інформаційний портал

| RSSЧт, 2017-06-29, 08:17
Меню сайту

Разділи новин
Робота ради [265]
Робота Гостомельської ради
Освіта, наука [115]
Життя селища [367]
Культура, спорт [101]
Робота транспорту [10]
Послуги населенню [64]

Початок » 2015 » Червень » 18 » Про перейменування вулиць селища Гостомель
Про перейменування вулиць селища Гостомель

Додаток  до  рішення  сесії  Гостомельської  селищної  ради № 1056-55-VІ  від  28  травня  2015  року

Рішенням сесії Гостомельської селищної ради перейменовано наступні вулиці селища Гостомель:

вулиця  Леніна  на  вулицю  Свято-Покровська
вулиця  Фрунзе  на  вулицю  Кімерська
вулиця  Червоноармійська  на  вулицю  Ярова
вулиця  Калініна  на  вулицю  Дніпровська
вулиця  Воровського  на  вулицю  Кобзаря
вулиця  Чапаєва  на  вулицю  Центральна
вулиця  Щорса  на  вулицю  Чумацький  шлях
вулиця  Пролетарська  на  вулицю  Ярослава  Мудрого
вулиця  Радгоспна  на  вулицю  Остромирська
вулиця  Кірова  на  вулицю  Богдана  Хмельницького
вулиця  Ворошилова  на  вулицю  Степова
провулок  Ворошилова  на  провулок  Степовий
вулиця  Островського  на  вулицю  Південна
провулок  Островського  на  провулок  Південний
вулиця  Інтернаціональна  на  вулицю  Вербицького
  

Категорія: Робота ради | Переглядів: 1498 | Рейтинг: 2.2 |

Всього коментарів: 1
0
1  
А вулиця Ватутіна?
Цінність особи Ватутіна в історії України досить суперечлива. Як стверджує історик Володимир Сергійчук,«Він кидав сотні людей беззбройними під німецькі танки. Особливо на території України. І тільки завдяки гарматному м'ясу такі генерали як Ватутін вигравали битви. Це велика трагедія народу.[2] »Як відомо, основний удар по ворогу у битві за Київ 1943 року було вирішено завдати силами 1-го Українського фронту з Букринського плацдарму, де дуже високий і крутий правий берег Дніпра, який до того ж був добре укріплений німцями: кожні кілька метрів кулемет, гранатомет, гармата. Саме на ці неприступні укріплення злочинно, бо без підготовки, без переправних засобів прямо з маршу кидали червоні командири неозброєних, необмундированих сільських хлопців і дядьків, мобілізованих на щойно визволеному Лівобережжі. Відомий російський письменник Віктор Астаф'єв, учасник форсування Дніпра, згадував про це так: «Двадцять п'ять тисяч воїнів входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п'ять. Через п'ять-шість днів усе це спливає. Уявляєте?» Умови, в яких радянські частини брали Київ, здебільшого мали такий вигляд: вояки у домашньому одязі йшли, як на ешафот, адже попереду — широченна холодна ріка, німецькі кулемети, бомби, а позаду — «загороджувальні загони» автоматників НКВС. З огляду на це тодішній командувач генерал армії Костянтин Рокосовський сказав на військовій раді: «Це не війна, а геноцид народу». Він спробував через кур'єра передати інформацію про це Сталіну, але Ватутін заборонив посланцеві розказувати про це в Генштабі[3].https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Ватутін_Микола_Федорович

Форма входу

Календар новин
«  Червень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Пошук по новинах

Сайти регіону

Статистика

Володимир Захлюпаний © 2007-2012Використовуються технології uCoz