Ще великий філософ Григорій Сковорода писав: «Всякому городу нрав і права». У цих словах прочитує ться кілька глибоких аспектів, і один із них — заклик до свободи й розвитку самоврядування населених пунктів. І Григорій Савич мав рацію, бо міста, як і люди, прагнуть самобутності, як от добре відоме в Приірпінні селище Гостомель. Символічно, що його «кордони» обмежуються мостами, які поєднують протилежні береги й дороги. У селищі «приписуються» нові підприємства, які поповнюють бюджет. І навіть лелеки вподобали древній Гостомель і гніздяться на стовбурах обкронованих дерев і стовпах, і це незважаючи на те, що поблизу аеродром і літаки тривожать спокій цих птахів. - У чому ж секрет, що лелеки облюбували Гостомель, - звертаюся до селищного голови Анатолія Кириченка. Він посміхається, промовляючи: - Мабуть, птахи обирають там, де їм краще, ми в свою чергу, докладаємо зусиль, аби наш Гостомель був не лише комфортним, а й дбаємо за довкілля. Наразі тривають роботи з очистки русла річки Рокач, а ще на її берегах поруч з автомобільним мостом споруджується пішохідний. Новий міст буде в ретро-стилі. Поставили завдання здати його до 9 травня. - Отже, новий пішохідний міст буде окрасою селища? -І не тільки, адже межі нашого селища з усіх боків закінчуються мостами, однак новий міст, споруджений під старовину, символічно поєднуватиме два береги - берег історичного минулого Гостомеля й майбутнього селища. Адже колись Гостмель мав Магдебурзьке право, а ще в нас була на річці пристань, де ставали на якір купецькі кораблі, двічі на рік у нас проводилися великі ярмарки. Можливо з часом ми відродимо ці традиції. Однак наразі займаємося благоустроєм і вже розпочато двомісячник. - Окрім традиційного прибирання території є якісь нові проекти? - Звичайно. До речі, благоустрій вже перейшов у творчий процес. Щоб переконатися в цьому, якщо Ви не проти, зробимо невелику екскурсію. Хочу зауважити, що до творення нового обличчя селища не байдужі й самі гостомельчани, а втілювати масштабні проекти допомагають керівники підприємств, як-от голова правління «Гостомельський склозавод» Андрій Гірник, генеральний директор багатопрофільного підприємства «Вектор» Віктор Бондаренко та інші. Так от, якщо говорити про новації в благоустрої, то нами заплановано чимало проектів, один із найважливіших - це озеленення території. І тут ми взяли курс на висадження вічнозелених рослин, як-от туй, котрі, як відомо, збагачують повітря фітонцидами, що дуже корисно для дихання, а ще їм, так би мовити, не відома осіння печаль, після них не треба прибирати листя. Багато європейських міст дотримуються саме такої стратегії. От і цієї весни наше селище збагатиться новими саджанцям цих красунь. Однак, на жаль, дехто на цьому хоче «погріти руки». Вже неодноразово саджанці викопувалися з грунту, причому був випадок, коли одразу викрали всі посаджені деревця в кількості 60 штук, можливо, хтось продає їх на ринках, хочу попередити, що такі зловмисники відповідатимуть по закону. До речі, не так давно ми їздили з робочим візитом у Донецьк, так от, думали, що потрапимо в забруднене індустріальне місто, однак були здивовані, наскільки воно комфортне, чисте й зелене, до речі, мер Донецька висадив мільйон троянд, і, як нам сказали, їх ніхто не викопує й не ламає, а ще чимало донеччан до дня міс¬та прагнуть щось подарувати на загальне благо, відтак біля мерії — ціла колекція подарунків, що називається парком кованих фігур: око тішать ажурні лавочки, альтанки, дитячі коники тощо. -А от чи були випадки, так би мовити, коли Гостомелю робили подарунки? - Так, минулого року перед Великоднем я івернувся до депутатів і підприємців допомогти з коштами, щюб спорудити пам'ятник Покрові, і цей заклик був почутий. До речі, дазайте побуваємо коло нього, а потім проїдемося селищем. Невдовзі ми були біля пам'ятника Покрови Богоматері, що знаходиться навпроти древнього Покровського краму. Згодом ми поїхали вулицями селища, зупинилися біля озера, що знаходиться за кількасот кроків від селищної ради на узбіччі вулиці Леніна... - Анатолію Івановичу, гарне плесо, і в Приірпінні таких чимало, й шкода, що вони не облаштовані. Ви знаєте, ми не лише замислювалися над цим, а й вже зробили спробу саме на цьому озері створити пляжний куточок для відпочинку, знайшли інвестора, бачите, на березі намитий пісок, однак злі язики почали говорити, що хтось хоче це плесо привати¬зувати, почали писати скарги в різні інстанції, і благоустрій довелося припинити. Хоча, на мій погляд, варто було б подбати, щоб на державному рівні прийняти програму, яка б передбачала або бюджетні кошти для цих робіт, або ж дала можливість зробити доступною розробку проектів щодо благоустрою водних плес, а то виходить, що ми не можемо цивілізовано користуватися такими природними благами. Доречі, в Гостомелі аж 8 озер! Однак на даний час ми не можемо масштабно займатися навіть ремонтом доріг. А чому? Тому що з бюджету вилучаються значні податки й кошти, а фінансування на ремонт доріг змушені очікувати з центру. У європейських містах (я, до речі, бував у Польщі) всі зароблені кошти залишаються в міських скарбницях. От ми й нерідко дивуємося, як так виходить, що європейські міста і селища процвітають, тому що вони мають на це фінансові ресурси. Відрадно, що нова влада Ірпеня пішла нам назустріч і залишає 50 відсотків від заробленого. До речі, минулого року бюджет Гостомеля склав 14 мільйонів гривень, а до того, як я очолив селище, був на рівні 7 мільйонів. Добре було, коли б ми мали єдину стратегію розвитку населених пунктів, адже якщо вони будуть самодостатніми вони, квітнутиме вся Україна. - І як Вам вдається, зважаючина економічні негаразди, збільшувати бюджетні надходження? - Кожного року у нашому селищі відкривається нове підприємство, як правило, з гостомельською «пропискою» для оптимізації податкових надходжень до місцевого бюджету, але це вже, як кажуть, інша тема... Ми їхали затишними вулицями селища й час від часу зустрічали лелечі гнізда, здебільшого на деревах, кожне гніздо щоразу викликало подив, адже лелечі пари подолали тисячі кілометрів, прилетівши з країни вічного літа, Африки, щоб вивести своє потомство саме в Гостомелі, а потім знову відлетіти у вирій і знову принести на крилах весну. А ще гостомельські вулиці дивували альпійськими гірками, альтанками, ошатними зупинками. Про автозупинки Анатолій Іванович Кириченко каже, що в нього особливій підхід до цього, мовляв, тут люди повинні почуватися комфортно, а не очікувати, як буває зазвичай, біля стовпа автобуса й мокнути під дощем, чи пріти спекотним сонцем. Селищний голова також повідомив, що на чотирнадцяти автозупинках Гостомеля обладнано торгові точки, що задовольняють попит мешканців селищ, буде споруджуватися ще 16 нових автозупинок. Про інші плани та їх реалізацію Анатолій Іванович пообіцяв розповісти під час наступної зустрічі. Валентин СОБЧУК
|