Радянський Союз не міг не відгукнутись на неодноразові прохання керівництва Афганістану про допомогу.  Діючи на основі Договору про дружбу, добросусідство   та співробітництво від 05 грудня 1978 року, Статуту ООН  і відповідних 32 міжнародно–правових документів, Радянський Союз  ввів у Афганістан  обмежений контингент своїх військ. 

25 грудня 1979 року Радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов'язку. Для тисяч радянських солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Потрапили  на палаючу афганську землю і наші односельчани Володимир Петрович Радченко та Анатолій Миколайович Чайка (Чайка Анатолій протягом 1978-1979рр. навчався в Ірпінській середній школі №13. Після 10-го класу вступив до Немішаєвського технікуму. Закінчив технікум і пішов служити до лав Радянської армії. Згодом потрапив в Афганістан. Одного дня, супроводжуючи на бронемашині колону військовослужбовців, потрапив під арт-обстріл. Всі товариші встигли вибратися з палаючого автомобіля, а Чайка Анатолій загинув.). Мужні воїни всім серцем прийняли афганський біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу.    

В ім'я волелюбного афганського народу, в ім'я миру, братерства на землі вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче — життя. 

15 лютого 1989 року останній наш солдат був виведений за межі республіки  Афганістан. Цей день і є закінченням афганської війни для радянських людей. Закрилася остання сторінка героїчного і драматичного літопису. Перестали йти похоронки з Кандагара і Гардесі, Джелалабада і Кабула. 

Але Афганістан ще довго буде щеміти в грудях багатьох із нас — загиблих не повернути. Наша пам'ять до цього часу, свято зберігаючи подвиг батьків і дідів у Великій Вітчизняній війні, назавжди ввібрала в себе і новий біль афганська втрат.  

03 листопада 2010 року за ініціативи воїнів-афганців та за підтримки Гостомельського селищного голови Анатолія Івановича Кириченка та депутатського корпусу Гостомельської селищної ради V скликання було відкрито пам’ятник "Воїнам-афганцям”.

У відкритті пам’ятника взяли участь: Гостомельський селищний голова Анатолій Іванович Кириченко; ветерани Афганської війни; директор Ірпінської загальнооосвітньої школи I-III ступенів №13 Володимир Миколайович Захлюпаний; голова Ірпінської спілки ветеранів воїнів-афганців Анатолій Валерійович Прохоренко; батько загиблого в Афганістані нашого односельчанина Володимира Петровича Радченко – Петро Іванович; заступник Київської обласної та голова Гостомельської організації ветеранів Афганістану Ісса Асадулович Курамагомедов; командир військової частини А0565 Євгеній Михайлович Кубрак; однокласник Анатолія Миколайовича Чайки – Валентин Євгенійович Денисюк.

У програмі відкриття пам’ятника активну участь взяли учні Ірпінської ЗОШ I-III ступенів №13. Наприклад, учениця 8-В класу (кл. керівник Прокопенко С.П.) Юля Боднар продекламувала вірш "Афганістан”. У виконанні учениці 8-В класу Дорошенко Єлизавети прозвучала пісня "Балада о солдате”. 

Закінчилась війна. Багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями, але найвищою нагородою тих, хто уцілів — є життя, а для загиблих – пам'ять.