Сайт селища Гостомель -

Головна сторінкаСелище  Гостомель

Офіційний Гостомельський інформаційний портал

| RSSЧт, 2016-12-08, 15:07
Меню сайту

Разділи новин
Робота ради [265]
Робота Гостомельської ради
Освіта, наука [115]
Життя селища [367]
Культура, спорт [101]
Робота транспорту [10]
Послуги населенню [64]

Початок » 2013 » Вересень » 30 » Відлуння революційного руху початку ХХ ст. на території Приірпіння
Відлуння революційного руху початку ХХ ст. на території Приірпіння
На сторінках ювілейного збірника, присвяченого 510 річниці Гостомеля, побіжно висвітлена революційна активність в селищі 1905 – 1907 рр.; повідомлення відповідно до формату видання не містить посилань [Соколенко Г. О. Гостомель. Погляд крізь віки. Путівник-довідник. – К.: ЕКМО. – 2004. – с. 40.] 
Імена місцевих дисидентів, членів гуртка РСДРП братів Левицьких і міщанина Черевацького були знайомі автору історичної довідки – вчителю історії ЗШ №13 М. І. Бортнику [Гостомель /коротка історична довідка/ - машинопис, недатований; зберігається в зібранні Гостомельської бібліотеки. – 2 арк.] 
Краєзнавці не переслідували спеціальних монографічних завдань, тому, природно, що останні публікації вказують на дати та імена, маркують події, але залишаються мало інформативними щодо характеру опозиційного середовища, професійних і особистісних якостей гостомельських революціонерів. В даній розвідці, не претендуючи на вичерпність, ми спробуємо почасти компенсувати цю лакуну на основі матеріалів Центрального державного історичного архіву України в м. Київ.
*  *  *
Наразі не виявлено документальних підтверджень революційної активності населення містечка Гостомель в останній чверті ХІХ ст., незважаючи на те, що народницький рух мав потужний осередок у Києві. 
Найдавніший документ, дотичний до історії становлення політичної свідомості гостомельчан, датований 1902 р. Це донесення пристава 1-го стану Київського повіту про те, що 24 травня на вулицях селища з’явилась прокламація «Рабочей партии политического освобождения России» [ЦДІАК: ф. 274, оп. 1, спр. 661; 111 арк. – 113 арк. зв.] Відомо, що в цей час у Гостомелі проживав міщанин Д. М. Шварцман, який проходив підозрюваним у справі про розповсюдження революційної літератури [ЦДІАК: ф. 275, оп. 1, Г. 1, спр. 64; 1 арк. – 16 арк. зв.]
У першій чверті ХХ ст. Гостомель представляв заштатне містечко з населенням близько 2500 мешканців обох статей, більшість з яких становили колишні поміщицькі селяни; православною церквою, двома єврейськими молитовними будинками, земським двохкласним училищем, поштово-телеграфним відділенням, двома аптеками, двома фельдшерами і 20 торговими лавками. Головним заняттям жителів було «…землепашество, кроме того население Гостомеля занимается перепродажей дровъ и другихъ лесныхъ материаловъ, а также отхожимъ промысломъ въ Киеве въ качестве домашней прислуги…» [ЦДІАК: ф. 707, оп. 262/ 1901 р., спр. 7; 3 арк. – 3 арк. зв.] Кореспондент «Киевской газеты», №347 за 1904 р. писав, що через селище проходила «…дорога, по которой и въ праздники, и въ будни, днемъ и ночью, круглый годъ, не взирая ни на какую погоду движутся массами подводы въ оба конца. Чего только не везутъ этимъ путемъ въ Киевъ! Везутъ деревянные изделия, строевой материалъ, уголь, бутылки, дрова, съестные продукты, сено, спиртъ въ железныхъ бочкахъ изъ винокуренныхъ заводовъ и мн. др…» [ЦДІАК: ф. 442, оп. 657, спр. 66; 117 арк.] 
5 – 6 серпня 1905 р. на вулицях селища пройшла перша політична демонстрація. 
Пристав 1-го стану Київського повіту в рапорті на ім’я начальника Губернського жандармського управління від 6 серпня 1905 р. за №220 описував цю подію: «…Въ 12 часовъ ночи на 6 сего Августа группа молодыхъ евреевъ до 20 душъ, гуляя по улице въ м. Гостомле, пела хоровую малороссийскую песню «Ой тамъ за Дунаемъ», при чемъ во время пения произносила революционные слова «да здравствуетъ свобода, долой самодержавие!» и кричала «ура!» Пение это продолжалось несколько минутъ и, когда я съ местнымъ урядникомъ, получивъ объ этомъ сведение, вышелъ изъ становой квартиры на улицу, то группа евреевъ уже разошлась по домамъ…» [ЦДІАК: ф. 274, оп. 1, спр. 1241; 24 арк. – 25 арк. зв.] 
Рапорт пристава від 9 серпня дозволяє уточнити деталі. В документі зібрання отримало визначення з вираженими негативними конотаціями – «сходки евреевъ съ произнесениемъ противуправительственныхъ и революционныхъ речей». 
Очевидно, повітовому керівництву повідомили про демонстрацію нічний сторож селянин Лука Михайлов Герасименко і вартовий арештантської при становій квартирі Карп Кононенко, що проходили свідками з боку обвинувачення у справі про політичну демонстрацію. 
В протоколі попереднього дізнання, долученому до рапорту, міститься пояснення сторожа Герасименка, що чергував надвечір в п’ятницю 5 серпня. В цей час «…по случаю кануна субботы по улице прохаживались местные молодые евреи съ девушками, на которыхъ я {Л. М. Герасименко – М. Д.} не обращалъ внимания. Часовъ около 12 ночи изъ молодыхъ евреевъ на улице образовалась целая группа человек 25 или более, которые начали петь песни, а затемъ кто-то изъ евреевъ держалъ речь <…>, слова которой я мало понялъ, но хорошо запомнилъ слова «долой самодержавие! превозносимъ Микада (sic!) – Японскаго императора!», а после речи ударили въ ладони, кричали все «ура!» Затемъ эта группа евреевъ сейчасъ разошлась по домамъ…» [Там само, 27 арк. – 28 арк. зв.] 
Згадку «мікадо», титулу імператора Японії, що зустрічається тільки у показаннях Л. М. Герасименка, вірогідно, слід розглядати у зв’язку з невдалою кампанією Російсько-Японської війни, зокрема, вторгненням ворожого флоту на Сахалін і поразкою російської дивізії, сформованої з каторжан, наприкінці липня 1905 р.  
Крім нічного сторожа і вартового, були зняті показання міщанина Іллі Євстаф’єва, що працював караульним арештантської при Гостомельському волосному правлінні. Свідок пояснив, що «…онъ виделъ собравшуюся на улице группу молодыхъ евреевъ, которыхъ было человекъ 20 и более, <…> кто-то изъ нихъ держалъ речь противуправительственнаго содержания…» 
У документі зазначалось: «…кто такие эти евреи и какъ ихъ имена и фамилии, ни Кононенко, ни Евстафьевъ объснить не могли, такъ какъ близко ихъ не видели, но полагаютъ, что местные гостомльские жители, такъ какъ собравшаяся на улице группа <…> находилась тамъ не более четверти часа, а затемъ разошлась по домамъ…» [Там само, 27 арк. зв.] 
Для ідентифікації зловмисників провели ряд рішучих адміністративних заходів – до волосного правління з околиць зібрали єврейську молодь. Прикметно, що розшук не обмежився населеними пунктами, які тяжіли до Гостомельської волості; натомість в числі підозрюваних у справі про політичну демонстрацію знаходимо чорнобильських, речицьких, мозирських міщан. Становий пристав за посередництвом Луки Герасименка організував кілька послідовних розпізнань, в процесі яких коло підозрюваних зменшилось до 20 осіб. 
Результати упізнань носили суперечливий характер, що стає зрозумілим з наступної примітки, включеної в текст протоколу: «…насколько безъошибочно сторожъ Герасименко уличалъ въ сходке указанныхъ имъ евреевъ, я не уверенъ, такъ какъ действительно онъ могъ обознаться въ тождестве указанныхъ имъ лицъ темъ более, что виделъ ихъ въ позднее время…» 
Перелік фігурантів справи, на нашу думку, становить не тільки краєзнавчий, але й загальноісторичний інтерес. Нижче наводимо повністю одну з редакцій документу [ЦДІАК: ф. 274, оп. 1, спр. 1241; 5 арк. – 5 арк. зв.]

Списокъ лицъ, подлежащихъ вызову въ Гостомельское волостное Правление <…> по делу о государственномъ преступлении:
1) Кононенко Карпъ, крестьянинъ, караульный арестантской при становой квартире;
2) Евстафьевъ Илья, мещанинъ, караульный арестантской при волостномъ правлении;
3) Герасименко Лука Михайловъ, крестьянинъ, ночной сторожъ;
4) Хайченко Бенционъ Шимоновъ, мещанинъ м. Гостомля, 17 летъ, портной;
5) Котлярский Иось Мотелевъ, мещанинъ м. Гостомля, 17 летъ, портной;
6) Кравецъ Мордухъ Иосевъ, Хвойницкий, мещанинъ Речицкаго уезда, 18 летъ, портной;
7) Каршиловский (?) Левъ-Ицка Лейборъ, Чернобыльский мещанинъ, 21 года, кузнецъ;
8) Гореликъ Гершунъ Ицковъ, Гостомельский мещанинъ, 20 летъ, сапожникъ;
9) Червацкий Овсий Бенционовъ, Чернобыльский мещанинъ, 17 летъ, готовится къ экзамену въ 6 классъ гимназии;
10) Бурштейнъ Янкель-Аврумъ Лейзеровъ, Коростышевский мещанинъ, 25 летъ, занимается уроками;
11) Лозовикъ Гершъ Нисиновъ, студентъ университета св. Владимира, 19 летъ, занимается уроками;
12) Слуцкий Ушеръ Дувидовъ, Гостомельский мещанинъ, 16 летъ, готовится держать экзаменъ за 4 классъ;
13) Вайнштейнъ Шмуль Мошковъ, Гостомельский мещанинъ, 20 летъ, приказчикъ;
14) Эстринъ Бенционъ Лейбовъ, Гостомельский мещанинъ, 21 года, портной;
15) Эстринъ Мошка Лейбовъ, Гостомельский {в другій редакції списку міститься приписка г. Екатеринославъ – М. Д.} мещанинъ, 16 летъ, портной;
16) Моргулинъ Нажманъ Юдковъ, Гостомельский мещанинъ, 17 летъ, кузнецъ;
17) Павловский Мейлахъ Мошковъ, Ясногородский мещанинъ, 20 летъ, кузнецъ;
18) Буршелевъ Сруль Таневъ, Каролинский мещанинъ Мозырскаго уезда, 17 летъ, портной;
19) Дымерецъ Мойша-Лейба Айзиковъ, крестьянинъ Мартыновичской волости колонии Лубянки Радомысльскаго уезда, 18 летъ, портной;
20) Левицкий Янкель Ицковъ, Гостомельский мещанинъ, 17 летъ, парикмахеръ;
21) Слуцкий Несанель Дувидовъ, Гостомельский мещанинъ, 20 летъ, содержитъ аптечный складъ;
22) Козаровицкий Янкель-Шмуль Мошковъ, Гостомельский мещанинъ, 17 летъ, каменьщикъ;
23) Шапиро Мойша-Иось Янкелевъ, Гостомельский мещанинъ, 17 летъ;
24) Смирновъ Петръ Хрисанфовъ, Киевский мещанинъ, 17 летъ, сапожникъ;
25) Шейхетъ Аврумъ Ицковъ, крестьянинъ Овручскаго уезда, кузнецъ.

Таким чином, з-поміж 20 підозрюваних (фігуранти, прізвища яких стоять у списку під №№ 1, 2, 3, 24, 25, виступали свідками з боку обвинувачення) 12 осіб постійно проживали в Гостомелі; двоє були приписані до товариства Чорнобильських міщан; місце проживання одного залишилось невстановленим. 
У високій мірі показова станова, професійна і вікова стратифікація обвинувачених в антиурядовій діяльності. Так, з 20 респондентів тільки 4 представники інтелігентного прошарку – два гімназисти 4 і 6 класу, один дійсний студент університету; ще один (Я.-А. Л. Бурштейн, під №10), вірогідно, отримав неповну вищу освіту як вільний слухач, не вийшов з міщанства попри те, що заробляв «уроками», тобто працював репетитором. Решта сім осіб були кравцями, троє ковалями, один чоботар, один каменяр, перукар, прикажчик, підприємець; причому М.-І. Я. Шапіро (під №23) не визначився з родом занять. Старшому з підозрюваних (Я.-А. Л. Бурштейн, під №10) виповнилось 25, двом молодшим було по 16; у віковому зрізі близько 50% контингенту представляють особи 17 років. Роль професійних корпорацій в механізмах поширення революційного руху належно оцінена; в даному випадку на увагу дослідника заслуговує власне етнічна домінанта і той факт, що члени принаймні п’ятої частини групи були пов’язані між собою родинним зв’язком (№№ 12 і 21 – брати Слуцькі, 14 і 15 брати Естрін).
Марина Доброгорська

Автор статті висловлює подяку голові Гостомельської селищної ради Анатолію Івановичу Кириченку, який забезпечує право доступу до архівних установ, а також почесному громадянину селища Гостомель, депутату Ірпінської міської ради Юрію Іллічу Прилипку, за фінансової підтримки якого здійснюється науково-дослідна робота і копіювання документів. 

Ознайомитись безпосередньо з копіями архівних документів, пов’язаних з історією революційного руху на теренах Приірпіння, зокрема в селищі Гостомель і селі Мостище, що послужили матеріалом для написання цієї розвідки, можна в Гостомельському краєзнавчому музеї при ЗШ №13.                         

  
Категорія: Освіта, наука | Переглядів: 443 | Рейтинг: 5.0 |

Всього коментарів: 0
Форма входу

Календар новин
«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Пошук по новинах

Сайти регіону

Статистика

Володимир Захлюпаний © 2007-2012Використовуються технології uCoz