Перші скарги на неприємний запах від сусідів, що живуть по вулиці Ватутіна, з’явились на сайті Селищної Ради не раніше 12 липня. За день до того водоймище обстежили інспектори КИЇВРИБОХОРОНИ. 17 липня були готові результати хімічних і біологічних аналізів (розтину риби і проб води), що показали великий вміст в окремих ділянках ставу сульфатів і хлоридів, смертельний для карпових риб і безпечний для людини. Порівнявши показники гідрохімічних досліджень, що проводились напередодні відкриття зони відпочинку з останніми аналізами, спеціалісти Державної ветеринарної та фітосанітарної служби констатують, що дані речовини могли потрапити до озера тільки двома способами, кожний з яких передбачає зловмисне втручання, - через пошкодження каналізаційних труб або вилив відповідних хімікатів.

Працівник зони відпочинку Юрій Михайлович Назаркевич розповідає, що вперше помітив мертву рибу близько двох тижнів тому. «...Якось вранці дивлюсь – щось біліє на воді; і тоді ж при березі кілька товстолобів догори черевом знайшов. Мертвої риби спочатку небагато було. Пригадав, що якось вночі в очереті на тому березі (по вул. Ватутіна) двоє ліхтариків світилось; ми почали підходити, а вони теж переміщуються і по подвір’ях поховались. Думали на нічних відвідувачів, що електровудками поглушили. Потім, пам’ятаю, ще один сплеск був, коли відразу багато риби померло, дванадцять відер крупних білих амурів і товстолобів назбирали. Списували все на спеку або недостатність кисню, навіть і в голову не приходило, щоб хтось навмисне міг потравити. 

Хоча я вже тут більше місяця працюю, стосунки з сусідами складаються непросто. Люди звикли сприймати прибережну смугу і озеро як продовження своїх присадибних ділянок. Наскільки я знаю, за всіма правилами не можна будувати так близько до водоймища, 50 метрів – це санітарна зона. І нечистоти у воду зливали; могли прогнати молодь, якщо вона вночі на річці гуляла. А тепер берег став громадським. І за парковку постійно сваримось. Я все намагаюсь їм догодити. Вкопував стовбці і вішав цеп, щоб виїзд вільним залишався, одне місце для машин відвів – аж вони і тут всі зговорились, викликали власника ділянки такої занедбаної, що на ній вже не метрові бур’яни, а прямо дикі дерева повиростали. Він і сам землею не користується, і гостомельчанам не дає. Місця тут хороші, живописні – побудувались безконтрольно і все їм заважає. 

Якось приїхали на світанку машиною п’ятеро – видно, що «великі шишки». Говорять, з міліції. Музику гучно включили, кричать, співають. Я знаю, що в одного сусіда дитина маленька; підійшов, попросив, щоб тихіше. Вони з кулаками: «як ти смієш!» І сусід той вийшов. Я до нього – підтримай, брате. Але він сказав, що цього разу йому нічого не заважає. 

Отак і живемо – на ножах... Мішок солі або добрива всипати у воду недовго, я ж частіше один, озеро велике, за всім не встежиш. 

А риба дохла була всяка, різного розміру – і маленька, що водилась в озері, і більша, куплена. Якби новій рибі щось у воді не підходило, або хвору яку продали, то вона б ще впродовж перших тижнів вимерла. Тому я і став радити зробити аналізи. Зробили – і що ж виходить? Через чиїсь злісні дії мусить страждати все селище. Рибу запускали з думкою про майбутнє, щоб кожен міг вільно прийти посидіти з вудкою, порадувати сім’ю смачною вечерею. За однією мертвою рибиною стоять десятки ненароджених, бо зараз саме сезон такий, спеціально купували велику рибу для розведення. Дивуюсь, як рука піднялась: наче в тій приказці, що наплював в криницю, з якої воду питиме!..»

Юрій Назаркевич стверджує, що незважаючи на прикрий інцидент, відвідувачів зони відпочинку не поменшало. «...Приходять постійно, а на свята по 500 – 1000 чоловік збираються. Гостомельчани навіть прибирати рибу допомагали. Тільки останнім часом, коли стало прохолодніше, мало людей бувало...»

*  *  *

Ознайомившись з ситуацією на місці, ми звернулись до Гостомельської селищної ради з проханням прокоментувати факт загибелі риби на Центральному озері. 

Анатолій Іванович Кириченко розповів, що дізнався про інцидент 11 липня, коли до приймальні Голови селища завітали спеціалісти Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Київській області. 

З інспекторами КИЇВРИБОХОРОНИ спілкувалась землевпорядник Юлія Леонідівна Качуренко. «...Вони приїхали близько 15:00. Сказали, що були на нараді, коли з Прокуратури надійшло повідомлення, що на одному з озер Гостомеля задихається риба. А до Прокуратури зателефонував житель селища, ім’я якого не назвали. Вони не знали, на якому саме водоймищі проблеми; думали оглянути всі і просто почали з Центрального озера. Я супроводжувала інспекторів як офіційна посадова особа. 

Коли ми прийшли до ставу, на березі вже був присутній Юрій Валерійович Марчук (місцевий депутат, опозиційно налаштований до проведення чистки і зариблення озера) і телебачення (СТБ); він активно диспутував з засобами масової інформації. Ми пройшли вздовж берега по вулиці Ватутіна: цікаво, що скупчення мертвої риби спостерігалось здебільшого тут. Інспектори нарахували 90 мертвих риб (карасів і товстолобів) на водній площі 30 – 40 метрів. Було складено відповідний Акт, який я і підписала. Спеціалісти засвідчили, що виловлена риба мала різний ступінь розкладу, тобто загинула не раптово, в один момент, а протягом 12 – 36 годин...» 

В неофіційній розмові працівники КИЇВРИБОХОРОНИ розповіли Юлії Леонідівні, що мають кілька версій на пояснення високої смертності риби, усі вони спираються на «людський фактор». Одна з них – агресивна рибалка із застосуванням електровудки. «...Проте використанням електровудки, дія якої обмежена локально, не пояснюється порівняно великий масштаб втрат; до того ж в такий спосіб риба тільки тимчасово «оглушується». З іншого боку, через пошкодження каналізаційних труб до водоймища могли потрапити стічні води, продукти людської життєдіяльності. Напередодні розчищення озера з 7 присадибних ділянок по вулиці Ватутіна стічні труби були відведені прямо до води; в процесі будівництва зони відпочинку їх закрили. Водночас, не виключено, що рибу просто отруїли, наприклад, селітрою або хлоркою. Тут принагідно зауважити, що під час обстеження ставу інспектори виявили скупчення мертвої риби в окремих місцях, а не на всій поверхні озера. Говорять, що отруєння звичайно має подібний ефект. 

Проте в даний момент у Селищної ради недостатньо підстав, щоб в своїй офіційній позиції віддати перевагу якійсь одній версії».

Секретар Виконавчого комітету, керуюча справами Лариса Борисівна Богданова доповнює, що кілька днів тому до неї звернулась мешканка селища з заявою про те, що бачила, як невідомі рибалки користувались на Центральному озері електровудками.

За твердженням Голови Гостомельської селищної ради Анатолія Івановича Кириченка, наразі остаточно з’ясовано, що причиною смертності не була невідповідна якість води або придбаної риби. 

Після інспекції КИЇВРИБОХОРОНИ з озера взяли проби води для проведення лабораторних досліджень. «...Аналізи виконувала Державна екологічна інспекція Київської області, що знаходиться за адресою вул. Васильківська, 3. Дослідження показали, що у воді Центрального озера не зафіксовано перевищення ГДК; більше того – за всіма показниками якість води значно краща, ніж передбачено встановленими державою обов’язковими вимогами. Ми надали спеціалістам копію заключення від 30 травня, яке робилось напередодні відкриття Зони відпочинку. Порівнявши результати первісних аналізів з наступними, інспектори зауважили, що причини загибелі риби слід шукати не у водоймищі; вірогідно, не обійшлось без людського втручання...» 

Анатолій Іванович люб’язно надав нам можливість ознайомитись з Актом обстеження Центрального озера і результатами досліджень проб води. «...Гостомельчани повинні знати, що роботи по чистці ставу, який вони відвідують мало не щодня, були проведені на належному рівні. Якість води відповідає нормативним стандартам. Це засвідчують висновки різних інстанцій. В загибелі риби не виявлено вини організаторів водоочисних робіт і будівничих зони відпочинку...» 

Ми відвідали водоймище 23 липня і вже не застали мертвої риби і характерного неприємного запаху. Працівник зони відпочинку зауважив, що після «сплеску» 11 – 12 липня не спостерігав масової смертності. На щастя, за прогнозами спеціалістів внаслідок отруєння загинула тільки незначна кількість риби і є всі підстави вважати, що водні ресурси гостомельського Центрального озера з часом відновляться.