Ще великий філософ Григорій Сковорода писав: «Всякому городу нрав і права». У цих словах прочитує ться кілька глибоких аспектів, і один із них — заклик до свободи й розвитку самоврядування населених пунктів. І Григорій Савич мав рацію, бо міста, як і люди, прагнуть самобутності, як от добре відоме в Приірпінні селище Гостомель. Символічно, що його «кордони» обмежуються мостами, які поєднують протилежні береги й дороги. У селищі «приписуються» нові підприємства, які поповнюють бюджет. І навіть лелеки вподобали древній Гостомель і гніздяться на стовбурах обкронованих дерев і стовпах, і це незважаючи на те, що поблизу аеродром і літаки тривожать спокій цих птахів.

- У чому ж секрет, що лелеки облюбували Гостомель, - звертаюся до селищного голови Анатолія Кириченка. Він посміхається, промовляючи:

- Мабуть, птахи обирають там, де їм краще, ми в свою чергу, докладаємо зусиль, аби наш Гостомель був не лише комфортним, а й дбаємо за довкілля. Наразі тривають роботи з очистки русла річки Рокач, а ще на її берегах поруч з автомобільним мостом споруджується пішохідний. Новий міст буде в ретро-стилі. Поставили завдання здати його до 9 травня.

- Отже, новий пішохідний міст буде окрасою селища?

Уже стало доброю традицією проведення двомісячника з благоустрою у нашому Приірпінні. Особисто я була присутня у селищі Гостомель. Селищний голова, випускники 11-А класу Ірпінської ЗОШ І-ІІІ ст. №13 та я, їх класний керівник, виконали добру справу: біля пам'ятника загиблим та потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС було висадили 60 кущів горобини, 60 саджанців липи, 40 саджанців каштану. Робота «кипіла» дуже швидко, за нашим селищним головою навіть молоді хлопці не встигають. Ми горді від усвідомлення того, що саме цю справу доручили нам. І не одне покоління прийде в цей чудовий парк, у який ми вдихнули нове життя.