  26 квітня біля меморіалу Чорнобильської трагедії у селищі Гостомелі, відбувся мітинг-реквієм, на честь пам’ятної, 26-ї річниці Чорнобильської трагедії, сумної дати в історії нашого народу, яка уже традиційно, збирає на одній площі громаду селища. Вшанувати ліквідаторів, потерпілих та всіх, кого не оминула страшна трагедія, прийшли перші особи селища – селищний голова Анатолій Іванович Кириченко, секретар Гостомельської селищної ради Кислиця Олена Вікторівна, заступник селищного голови Василь Михайлович Саєнко, а також інші представники місцевого самоврядування. Слова вдячності та шани на адресу ліквідаторів пролунали від голови профкому "Ветропак - Гостомельський склозавод" Павла Петровича Лемешка, майора військової частини А 0565, яка приймала участь у ліквідації аварії, Хілюка Олега Олексійовича. Також, своїми спогадами про трагічну ніч 26 квітня повідала учасниця ліквідації аварії на ЧАЕС, Подопільська Ніна Федорівна. Учасники заходу, учні та вчителі ЗОШ №13, вихованці дитсадка «Веселка» та жителі селища на чолі з керівництвом, вшанували пам’ять загиблих та померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС хвилиною мовчання, покладанням гірлянди пам’яті та корзин з квітами. На згадку про сьогоднішню зустріч перед присутніми виступили учениці 9-В класу Ірпінської ЗОШ І-ІІІ ст. №13, Юлія Боднар з віршем «Була весна, цвіли в садах дерева» та Єлизавета Дорошенко з піснею "Лелеки”. По завершенні присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника жертвам аварії на Чорнобильській АЕС. Доля нашої днини після Чорнбильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, вчимося і творимо прекрасне на нашій землі. Голосить дзвін стривожено у квітні, засмучує весняні дні привітні, озветься в серці кожної родини і стогоном у грудях України. Над Прип’яттю весна у двадцять шосте деревам приміряє пишні шати. Усе цвіте, радіє, веселиться, в кущах бузку гніздо лаштує птиця. Життя триває. Наче застороги, дрімають заколисані тривоги, та пам’ятають спорожнілі хати, яким буває грізним мирний атом. І ти не забувай про це, дитино, та свічку запали за Україну. Загояться землі болючі рани. Вона воскресне, з попелища встане! | 
