Сайт селища Гостомель -

Верховною Радою України 02 грудня 2010 року прийнято Податковий кодекс України № 2755-ІV (далі - Кодекс), який набрав чинності з 1 січня 2011 року, відповідно до п. 163.1 ст. 163 розділу ІV якого об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, в пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 вказано, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку в терміни передбачені пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Кодексу.

Відповідно до пп.є) п.176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року

Фізичні особи – підприємці згідно п.177.11 ст.177 Кодексу подають до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію у строки, визначені пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також зазначають в ній авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб на поточний 2012 рік. Пунктом 177.6 ст.177 визначено, у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків – фізичних осіб.

Ставка податку згідно із п.167.1 ст.167 Кодексу становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у п.167.2 – 167.4 цієї статті), у т.ч., але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці вказаних доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 р. – 9410 грн., у 2012 – 1500 грн.), ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 Кодексу).

Відповідно до п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177 Кодексу остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Згідно із п.163.1 ст.163 Кодексу об’єктом оподаткування платника (як резидента так і нерезидента), є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового періоду (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164). Загальний річний оподаткований дохід, відповідно до пп.164.1.3 п. .164.1 ст.164, дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Враховуючи викладене, у розрахунок податкових зобов’язань фізичної особи, яка протягом звітного податкового року отримувала доходи, наприклад, у вигляді заробітної плати, іноземний дохід, дохід від надання нерухомості в оренду, від інвестиційної діяльності та від провадження господарської діяльності, здійснюється наступним чином:

- визначається сума місячного оподаткованого доходу за кожний окремий місяць як сума оподатковуваних доходів, нарахованих протягом звітного місяця у вигляді заробітної плати, інвестиційного прибутку, доходу від надання майна в оренду, іноземних доходів та доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності;

- виходячи із визначеного місячного оподаткованого доходу проводиться розрахунок податку за ставками 15%, 17% по кожному місяцю окремо: якщо розмір оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, то частина оподатковуваного доходу в межах десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, оподатковується за ставкою 15%, а інша частина доходу, що перевищує десятикратний розмір заробітної плати, - за ставкою 17%;

У разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік, платник податку відповідно до п.179.7 ст. 179 Кодексу зобов’язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, що дорівнює сумі такого перевищення.