Марина Доброгорська

Розстріл урядовими військами мирної демонстрації фабричних робітників на чолі зі священиком Георгієм Гапоном 9 січня 1905 р. у Санкт-Петербурзі послужив поштовхом до активізації опозиційного руху, відомого в історії під назвою Першої російської революції або Революції 1905 – 1907 рр.  

Країну охопила хвиля збройних виступів, страйків і терористичних актів: залізничники, поштарі, ткачі саботували виробництво і порушували нормальну діяльність засобів зв’язку; військові відмовлялися виконувати службові обов’язки.

Після оголошення академічної автономії вищі учбові заклади стали важливими революційними осередками.

Монархічно лояльний публіцист Олексій Шмаков згадував мітинги у Політехнічному інституті та Університеті Св. Володимира, на яких збиралося до 3000 осіб. Поряд зі студентами зібрання відвідувала єврейська молодь, пролетарі з промислових передмість Києва, інтелігенція і міщани. У політехнікумі демон ... Читати далі »

 Восени 1907 р. у поле зору Київської охранки потрапив 24-річний путивльський міщанин Олександр Матвійович Гуков. Агентурні дані свідчили, що в помешканні Гукова на залізничній станції Ірпінь планувалося провести обласний з'їзд Українського соціал-демократичного союзу "Спілки". 

"Спілка" оформилась у самостійну політичну силу наприкінці 1904 р. в результаті розколу Революційної української партії (РУП). Більшість діячів об'єднання становили інтернаціональні кадри, у тому числі євреї. Партійна програма не передбачала створення незалежної української держави, орієнтувалася на робітничий контингент, плідно співпрацювала з гуртками РСДРП. Значну підтримку населення "Спілка" отримала під час виборів до ІІ та ІІІ Думи. Випускала друковане видання місячник "Правда", пропагандистські брошури українською і російською мовами.  ... Читати далі »