У Відомості про дозволені і завершені в 1878 р. церковні будівлі, зведені без субсидії від казни, по Київській губернії, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України в м. Київ [тут і надалі – ЦДІАК; ф. 442, оп. 563, спр. 13; 48 арк. – 49 арк.] під №1 згадується дерев’яна приходська церква в ім’я св. Покрови Київського повіту «благочиния и округа м. Гостомля». Як видно з документу, наприкінці 1870-х рр. в Гостомельському приході налічувалось 560 осіб чоловічої і 572 жіночої статі парафіян. В липні 1878 р. храмова споруда була в нормальному стані, так що незначного ремонту потребувала тільки дощата стіна в паламарні, перебудову якої було завершено вже 20 липня. Ремонтні роботи проводились без до ... Читати далі »

В Центральному державному історичному архіві України в м. Київ зберігаються Клірові відомості Покровської церкви містечка Гостомель Київського повіту і губернії. Останні документи – цінне джерело персональної інформації про священнослужителів, приміщення церкви, демографічний статус приходу, а також господарсько-економічний стан храмового комплексу. 

Клірові відомості увійшли в практику церковного діловодства на теренах Російської імперії в 60-х рр. ХVІІІ ст.; як і метричні книги, заповнювались в двох примірн ... Читати далі »

На теренах Російської імперії систематичне введення метричних книг припадає на початок XVIII ст.; вони, звичайно, заповнювались при церквах в двох примірниках, один з яких порічно передавався до Духовної консисторії, інший – зберігався при храмі. Хоча в Клірових відомостях за 1887 р. датою спорудження Покровської церкви в м. Гостомель названо 1770 р. [ЦДІАК: ф. 127, оп. 1010, ... Читати далі »

Мінсоцполітики нагадало, що під час прийому на роботу за сумісництвом пред'явлення трудової книжки не передбачено. Тому для влаштування на роботу за сумісництвом на інше підприємство працівник повинен пред'явити власнику чи вповноваженому ним органу паспорт.

Крім цього, фахівці Мінсоцполітики повідомили, що в разі звільнення працівника з основної роботи робота за сумісництвом може стати основним місцем роботи.

Для цього за заявою працівника з ним розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом і укладається новий трудовий договір про роботу на підприємстві на певній посаді шляхом видання наказу про це.

Нагадаємо: сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації чи в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Лист Мінсоцполітики від 28.03.2013 р. № 2-1/06/187-13

За матеріалами сайтів газети «Про приватних ... Читати далі »

Постать польського поміщика Фелікса Осиповича Березовського, який володів маєтком Гостомельський Ключ в другій третині ХІХ ст., була типовою для доби. Крім великого землеволодіння на території сучасного Приірпіння, що включало в себе містечко Гостомель, селища і хутори Озери, Блиставиця, Яблунівка, Кимерка, Баланівка, Рудня і Гута, з 1849 р. Ф. О. Березовський утримує на умовах оренди в Київському повіті маєтки графа І. Х. Остен-Сакена в селах Пилипівка і Буда Бабинська [ЦДІАК: ф. 486, оп. 5, спр. 245; 26 арк. – 29 арк. зв.]; в Сквирському повіті Київської губернії – до 1837 р. володіє селами Раковка і Личі [ЦДІАК: ф. 486, оп. 5, спр. 96; 20 арк.], до 1838 селищем Сущанкою [ЦДІАК: ф. 486, оп. 5, спр. 99; 1 арк. – 6 арк. зв.], до 1840-1845 (?) рр. селом Білки [ЦДІАК: ф. 486, оп. 5, спр. 131; 86 арк. – 89 арк.; а також ф. 486, оп. 5, спр. 198; 85 арк. – 87 арк.]; у Вас ... Читати далі »

Нові риси до характеристики приірпінського дворянства першої третини ХІХ ст.
На підступах до вивчення історії Приірпіння нашу увагу привертають поміщицькі землеволодіння і особистості їх власників, господарсько-економічна діяльність яких порівняно добре висвітлена в документальних джерелах. Представникам дворянського прошарку у XVIII – першій половині ХІХ ст. центральний уряд і місцева адміністрація передоручають частину своїх обов’язків і повноважень, зокрема відправлення судової влади в певному колі справ, нагляд за розподілом і своєчасним внесення податків та ін.; за посередництвом поміщика звичайно здійснюється взаємодія між кріпосними селянами і губернським керівництвом. Тому природно, що голос самих селян стає відчутним тільки в поодиноких справах про утиски і зловживання з боку власників.
З кінця XVII – до другої половини ХІХ ст. на території Приірпіння абсолютну більшість становили поміщики польського походження католицької конфесії. Так, в останній чверті XVII – першій половині XVIII ст. містечком Гостомель послідовно володіли Олександр і Михайло Замойські, в 1760 – 1780-х рр. польський шляхтич Якубовський, близько 1799 р. маєток пере ... Читати далі »

Серед документів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві збереглась об’ємна Справа по клопотанню жителів Гостомельської волості Федора і Григорія Чуринських зі скаргою на утиски з боку власника Фелікса Березовського від 13 лютого 1841 – 2 вересня 1846 рр. [ЦДІАК: ф. 442; оп. 150; од. зб. 134]. Як видно з незаповненої облікової картки одиниці зберігання, матеріали справи не користувались увагою з боку дослідників: так, ми, очевидно, були першими, за винятком працівників архівної установи, хто виявив бажання ознайомитись з даними документами. Справа представляє товсту теку паперу в півлиста, зустрічаються окремі аркуші в 1/8 і 1/16; сторінки справи з блакитного веленевого, ганчір’яного і міцного золотисто-коричневого паперу верже з жорсткою фактурною поверхнею почасти містять водяні знаки, зброшуровані нитяною мотузкою в зошит формату inquatro; в їх числі – клопотання, скарги, службові ... Читати далі »

На початку ХІХ ст. містечко Гостомель, села Мостище і Романівка входили до складу Київського повіту Київської губернії. Серед матеріалів фонду Київського воєнного губернатора Центрального державного історичного архіву України в м. Києві збереглись рапорти гражданського губернатора Київському воєнному губернатору про тяжкі злочини і надзвичайні ситуації в повітах Київської губернії, що складались за половину місяця. В рапорті від 1 червня 1810 року 

  містяться відомості за другу половину травня; на звороті 3 аркуша згадується село Мостище. Незважаючи на те, що тільки одна з описани ... Читати далі »